Блог

Головна » 2017 » Січень » 31 » Козацько-селянські повстання."Ординація війська Запорозького . 8 клас

16:30

Козацько-селянські повстання."Ординація війська Запорозького . 8 клас

.Тема: Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»
Учні мають навчитися:
- показувати на карті райони козацьких повстань 1620-1630-х рр.;
- визначати причини та наслідки козацьких повстань 1620-1630-х рр.;
- застосовувати термін «Тарасова ніч»;
- називати дати козацько-селянських повстань, видання «Ординації Війська Запорозького»;
- характеризувати становище українських козаків наприкінці 30-х років17 ст.
Тип уроку: комбінований.
Хід УРОКУ
1. Перевірка готовності класу до уроку.
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Відповіді на запитання «Чому масове покозачення селян та міщан непокоїло польський уряд?» оформлюємо у вигляді «дерева рішень».
Завершуємо роботу з документом методом «історичний прогноз». Пропонуємо учням висловити власні судження, відповівши на запитання «Які наслідки для речі Посполитої як держави мало б подальше покозачення українців?»
Орієнтовна відповідь. З метою збереження Речі Посполитої польська влада мала встановити всеохоплюючий контроль над різними верствами українського народу.
3. Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Вправа «Історична павутина». Використовуючи раніше набуті знання заповніть пропуски, з’єднайте дати з історичними постатями та визначте подію. Як дана павутина характеризує становище українського населення?
Історична павутина.
159_ - 1593, 16_5, 1_20, 159_, 1595 – 159_, 16_2
П. Сагайдачний, К. Косинський, С. Наливайко, Й. Борецький, П. Могила, К.-В. Острозький
Очікуваний результат.
1591 – 1593 – повстання під проводом К. Косинського.
1595-1596 – повстання під проводом С. Наливайка.
1596 – Берестейська унія, князь К.-В. Острозький очолював анти- уніатський табір.
1615 – заснування Київського Богоявленського братства за ініціативи П. Сагайдачного.
1620 – відновлення православної ієрархії, митрополит Й. Борецький.
1632 – «Статті для заспокоєння руського народу». Митрополит П. Могила.
Учитель наголошує, що події кінця 16 початку 17 століття засвідчили посилення економічного, соціального та національно-релігійного гніту поляків щодо українського населення Речі Посполитої, що рано чи пізно призвело б до розгортання нових козацьких повстань.
ІІ. Основний етап (25-30 хв.)
1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.
У процесі визначення навчальних цілей уроку використовуємо метод «історичний прогноз». Пропонуємо учням у вигляді «дерева рішень» спрогнозувати, як будуть розвиватись українсько-польські відносини в 20-30-х рр. ХVІІ ст. Прогнози записуємо на дошці.
Можливі варіанти:
- Поляки пішли на поступки козакам щоб не спровокувати військовий конфлікт.
- Поляки проігнорували загострення відносин з українським народом, що призвело до нових повстань.
2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.
Вивчення тем, пов’язаних з перебігом великої кількості військових подій, варто розглядати за допомогою складання хронологічної таблиці. На початку вивчення теми об’єднуємо учнів у чотири групи. Кожна група отримує індивідуальне завдання «Охарактеризуйте перебіг повстання за визначеним планом»
1. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року.
2. Повстання Тараса Федоровича.
3. Виступ козаків 1635 року на чолі з Іваном Сулимою.
4. Національно-визвольне повстання 1637-1638 років.
План характеристики.
1. Дата повстання.
2. Причини повстання.
3. Перебіг та результат подій.
4. Наслідки повстання.
При роботі груп використовуємо метод диференційованого навчання. Утворюємо мікрогрупи учнів:
- міні-група «Картографи» - працює з картою повстання. Учні визначають місця основних битв, наносять на контурну карту;
- міні-група «Документалісти» визначає дату повстання, сторони конфлікту, керівника, рушійні сили.
- міні-група «Аналітики» - визначають причини та наслідки повстання.
На роботу в групах відводимо 5-7 хвилин. Кожна група по черзі представляє результати дослідження. Решта учнів заповнюють хронологічну таблицю.
1. Чим завершився польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року?
Очікуваний результат
Таблиця
№ Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат
1 1625 Повстання Марка Жмайла Козацтво Бій біля Куруківського озера Підписання Куруківської угоди

Після визначення результатів та наслідків повстання звертаємось до документа с. 97 «З Куруківської угоди». Використовуючи принцип «ліві-праві», об’єднуємо учнів у дві групи. Завдання:
Ліві - Висловіть ставлення поляків до зазначеної угоди.
Праві – Висловіть ставлення українців до зазначеної угоди.
Учитель зазначає, що жодна зі сторін, що підписувала угоду, не була задоволена її змістом. Поляки бажали більших обмежень для козаків. Козаки-більше прав та збільшення реєстру. Отже, угода не вирішила проблему.
2. Яку подію 1630 р. називають «Тарасовою ніччю»?
Очікуваний результат. Таблиця
№ Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат
2 1630 Повстання Тараса Федоровича (Трясила) Реєстровці, нереєстрові козаки, селяни, міщани «Тарасова ніч» Переяславська
угода

При розгляді питання значення повстання 1630 р. пропонуємо учням порівняти Куруківську та Переяславську угоди.
Завдання.
1. Що нового вводила Переяславська угода?
2. Чи покращила вона становище козацтва та інших учасників виступу?
Учитель наголошує, що незважаючи на збільшення реєстру та деякі поступки з боку поляків, угода не знімала причину конфлікту повністю.
3. Як відбувався та чим закінчився виступ козаків 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою?
Очікуваний результат. Таблиця
№ Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат
3 1635 Повстання Івана Сулими Козацтво Зруйнування фортеці Кодак Польська каральна кампанія, страта Сулими

На етапі узагальнення інформації про дане повстання звертаємо увагу учнів на документ на с.99 «Зі щоденника сучасника подій - білоруського шляхтича Філіпа Обуховича» та завдання до нього.
Метод «Імпровізований архів». Використовуючи інформацію, отриману з джерела, та зображення козацької старшини та козака з козачкою (с.99), поясніть, чому будівництво фортеці Кодак так не сподобалось козакам.
Висновок: бажання мати фіксовані станові права штовхало населення на масове покозачення. Будівництво фортеці на порогах Дніпра закривало шлях до омріяної волі.
4. Як розгорталося повстання 1637-1638 рр.?
Очікуваний результат
Таблиця
№ Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат
4 1637-1638 Повстання Павла Павлюка, (Бута) Якова Острянина, Дмитра Гуні, Карпа Скидана Козацтво, міщани, селяни 1637 р. – битва під Кумейками,
1638р. – Битва під Говтвою Розгром повстанців Укладання козацько-польської угоди на основі «Ординації…»

У процесі визначення наслідків повстання працюємо з уривком «Ординація Війська запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» та завданням до нього с.100.
Використовуючи метод «Коло ідей», поясніть, чому поляки, які раніше йшли на поступки повстанцям, прийняли «Ординацію».
Висновки:
- козацькі повстання 30-х років підривали основи фільваркової системи господарювання, що приносило полякам економічні збитки;
- на середину 30-х рр. Річ Посполита не вела війн з сусідами, отже, не потребувала козацької допомоги (як підчас Хотинської війни).
ІІІ. Завершальний етап (10 хв.)
1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.
Пропонуємо учням гру «Хрестики-нулики». Оскільки клас об’єднаний у 4 групи, готуємо 2 ігрових поля, щоб дати можливість кожній групі взяти участь у грі. Представники груп обирають категорію ігрового поля по черзі, отримують запитання, відповідають. Якщо відповіді немає, учасники іншої групи можуть дати свою відповідь. Виграє команда, що дала найбільше відповідей.
Структура ігрового поля

ДІЯ ОСОБИСТІСТЬ ДАТА
ПРИЧИНА КАРТА ДЖЕРЕЛО
НАСЛІДОК ВІРЮ-НЕ-ВІРЮ ДОЛЯ

І ігрове поле.

Яка подія увійшла в історію під назвою «Тарасова ніч»? Хто з козацьких гетьманів підписував Куруківську угоду? Через скільки років після повстання М. Жмайла було прийнято «Ординацію…»?
Спроба перегляду реєстру Війська Запорізького та вилучення з нього неблагонадійних призвели до повстання у 16…. році. Покажіть на карті перебіг повстання, що закінчилося підписанням Переяславської угоди. Назвіть документ: «Наші міщани, згідно зі старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягувати в це своїх синів, ні навіть видавати заміж за козаків своїх дочок…»
Який документ визначав збільшення козацького реєстру до 8тисяч? Відмова польського уряду захищати українців від набігів кримських татар спричинила повстання М. Жмайла. Хто із козацьких ватажків після поразки відступив на землі майбутньої Слобожанщини?

ІІ Ігрове поле

Назвіть причини спорудження фортеці Кодак. Хто з козацьких ватажків був відомий під прізвиськом Трясило? У якому році поляками було прийнято документ, що суттєво обмежував права реєстрового козацтва?
Що стало причиною прийняття поляками «Ординації..»? Покажіть на карті перебіг повстання, що розпочалося внаслідок будівництва поляками фортеці на дніпровських порогах. Назвіть документ: «І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем. Реєстр не перевищує 6 тисяч… »
Який документ визначав збільшення козацького реєстру до 6 тисяч? У 1638 році кілька загонів запорожців, очолюваних
Я. Острянином, Д. Гунею, К. Скиданом розпочали повстання на Київщині та Полтавщині. Внаслідок невдалого повстання у Варшаві було страчено….

2. Підбиття підсумків уроку.
Висновок. У період 20-30-х років 17 століття склалися напружені відносини між козаками та польською владою. Ті часткові поступки, на які йшли поляки, не завжди задовольняли козаків і вони знову повставали. З метою не допустити послаблення Речі Посполитої поляки прийняли «Ординацію..», що суттєво обмежила права реєстровців. Отже, із запропонованих учнями на початку уроку історичних прогнозів більш реалістичним виявився №2.

3.«Враження від уроку» Повертаємось до навчальних цілей. Методом «мікрофон» учні висловлюють власне ставлення до уроку:
- «Сьогодні на уроці я навчився…».
- «Сьогодні мені було цікаво…..».
- «Сьогодні мені було важко….».
- «Сьогодні мене вразило……»

Прикріплення: Картинка 1