http://lydmula1.ucoz.ua/ Блог Tue, 31 Jan 2017 15:16:12 GMT uCoz Web-Service (Історія України 5 клас) <br /> Тема: Узагальнення з теми «Україна козацька» <br /> Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам, розкривати їх місце і значення в історичному процесі; розвивати вміння давати письмові відповіді, самостійно працювати, виховувати повагу до історії України. <br /> Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. <br /> ХІД УРОКУ <br /> І. Організаційний момент <br /> Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи. <br /> ІІ. Виконання завдань <br /> Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. <br /> 1.В 2.А 3.В 4.Г 5.Б 6.А <br /> 7. Клейноди — козацькі символи — відзнаки. <br /> Козак - вільна, озброєна людина. <br /> 8. Похід козаків на Кафу, 1616 рік <br /> 9. П. Конашевич – Сагайдачний, П.Калнишевський <br /><br /> ІІІ. Домашнє завдання <br /> § 12-17, повторити <br /><br /> Тест №3 (Історія України 5 клас) <br /> Узагальнення знань з теми «Україна козацька» <br /> Дата _______________________ Прізвище, ім’я _______________________ <br /> І рівень (0,5 бала) <br /> 1. Глава козацької держави: <br /> а) Старшина б) Президент в)Гетьман г) Цар <br /> 2. Відомий козацький літописець, який залишив нам опис <br /> Національно-визвольної війни: <br /> а) С. Величко б) П. Орлик в)Г.Сковорода... (Історія України 5 клас) <br /> Тема: Узагальнення з теми «Україна козацька» <br /> Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам, розкривати їх місце і значення в історичному процесі; розвивати вміння давати письмові відповіді, самостійно працювати, виховувати повагу до історії України. <br /> Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. <br /> ХІД УРОКУ <br /> І. Організаційний момент <br /> Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи. <br /> ІІ. Виконання завдань <br /> Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. <br /> 1.В 2.А 3.В 4.Г 5.Б 6.А <br /> 7. Клейноди — козацькі символи — відзнаки. <br /> Козак - вільна, озброєна людина. <br /> 8. Похід козаків на Кафу, 1616 рік <br /> 9. П. Конашевич – Сагайдачний, П.Калнишевський <br /><br /> ІІІ. Домашнє завдання <br /> § 12-17, повторити <br /><br /> Тест №3 (Історія України 5 клас) <br /> Узагальнення знань з теми «Україна козацька» <br /> Дата _______________________ Прізвище, ім’я _______________________ <br /> І рівень (0,5 бала) <br /> 1. Глава козацької держави: <br /> а) Старшина б) Президент в)Гетьман г) Цар <br /> 2. Відомий козацький літописець, який залишив нам опис <br /> Національно-визвольної війни: <br /> а) С. Величко б) П. Орлик в)Г.Сковорода г) Г. Граб’янка <br /> 3. Початок Національно-визвольної війни під проводом <br /> Б.Хмельницького: <br /> а)1660 році б)1709 році в)1648 році г)1654 році <br /> 4. Козацький човен: <br /> а) Дракар б)Галера в)Голуб г)Чайка <br /> 5. Який гетьман очолював козаків під Полтавою ? <br /> а) Б.Хмельницький б) І.Мазепа <br /> в)П.Полуботок г)К. Розумовський <br /> 6. Останнім гетьманом був: <br /> а) К. Розумовський б) Петро І <br /> в)П.Конашевич - Сагайдачний г) Б.Хмельницький <br /> ІІ рівень (1 бал) <br /> 7. Що означають поняття: <br /> Клейноди - ________________________________________________________ <br /> __________________________________________________________________ <br /> Козак - ___________________________________________________________ <br /> __________________________________________________________________ <br /><br /> 8. Про яку подію розповідається? В якому році вона відбулась? <br /> Цього разу козаки із Сагайдачним для нападу обрали місто, яке мало лиху славу серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільничий ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалась довга дорога неволі. __________________________________________________ <br /><br /> 9. Визначити історичну особу за поданою характеристикою. <br /> а) Гетьман українських козаків. Йому належить видатна роль у перемозі, здобутій козаками в Хотинській війні. Щоб захистити православну віру, він разом з усім Військом Запорозьким записався до Київського братства. <br /> ______________________________ <br /> б) Зруйнувавши Січ, царський уряд заарештував отамана, конфіскувавши його майно. Його відправили на північ Росії, де він перебував до дня своєї смерті. У 1801 році російський цар Олександр і наказав звільнити в’язня. Але хворий і немічний старець, котрий для всіх вже давно був на тому світі, не побажав залишити монастир. <br /> ____________________________ <br /><br /> ІІІ рівень (1,5 бала) <br /> 10. Вправа «Вгадай героя» <br /> <br /><br /> а) Б.Хмельницький <br /> б) К.Розумовський <br /> в) І.Мазепа <br /> г) П. Конашевич - Сагайдачний <br /><br /> 11. Постав букви у правильному порядку, щоб утворилось ім’я та прізвище видатного українського філософа : <br /><br /> ІЙГИРГРО РСОКОВОДА <br /> _________________________ <br /><br /> <br /> IV рівень (3 бала) <br /> 12. Доведіть, що козацькі часи — це героїчні часи України. <br /> ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> Оцінка____________ https://lydmula1.ucoz.ua/blog/uzagalnennja_znan_z_temi_ukrajina_kozacka_5_klas/2017-01-31-79 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/uzagalnennja_znan_z_temi_ukrajina_kozacka_5_klas/2017-01-31-79 Tue, 31 Jan 2017 15:16:12 GMT Круглий стіл "Правила, важливі для всіх" <br /> Мета: розширити знання учнів про спілкування з людьми, вчити правилам етикету, познайомити з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності; прищеплювати навички чемного спілкування. <br /> Обладнання: анкета, аркуш паперу, вислови Ж.Ж.Руссо і М.Сервантеса <br /> Вчитель. Кожна людина своєрідна, але, щоб засяяти їй в повній красі, треба навчитися правил культури — тільки тоді людина буде для людей. Учень може вчитися добре, навіть відмінно, але в побуті він неакуратний, з товаришами грубий. <br /> Що означає «вести себе культурно»? <br /> (Учні висловлюють свою думку). <br /> Як ви розумієте слово «спілкування»? <br /> Вчитель <br /> Спілкування — це взаємодія двох або декількох людей, які обмінюються інформацією або контактують у процесі практичної діяльності. Спілкування — це не лише контакт між людьми, які пізнають одне одного, обмінюються інформацією та емоціями з метою порозумітися і відрегулювати власну поведінку, але й головна умова та спосіб розвитку особистості. Чому ж люди не вміють спілкуватися, відштовхують одне одного, бояться розкритися, проде-монструвати готовність зрозуміти, допомогти? <br /> Тому головною метою нашої роботи сьогодні, навчитися правилам етикету, познайомитися з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми. <br /> У середньовічних лицарських романах про короля Артура розповідається, що на королівських банкетах лицарі сідали за к... Круглий стіл "Правила, важливі для всіх" <br /> Мета: розширити знання учнів про спілкування з людьми, вчити правилам етикету, познайомити з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності; прищеплювати навички чемного спілкування. <br /> Обладнання: анкета, аркуш паперу, вислови Ж.Ж.Руссо і М.Сервантеса <br /> Вчитель. Кожна людина своєрідна, але, щоб засяяти їй в повній красі, треба навчитися правил культури — тільки тоді людина буде для людей. Учень може вчитися добре, навіть відмінно, але в побуті він неакуратний, з товаришами грубий. <br /> Що означає «вести себе культурно»? <br /> (Учні висловлюють свою думку). <br /> Як ви розумієте слово «спілкування»? <br /> Вчитель <br /> Спілкування — це взаємодія двох або декількох людей, які обмінюються інформацією або контактують у процесі практичної діяльності. Спілкування — це не лише контакт між людьми, які пізнають одне одного, обмінюються інформацією та емоціями з метою порозумітися і відрегулювати власну поведінку, але й головна умова та спосіб розвитку особистості. Чому ж люди не вміють спілкуватися, відштовхують одне одного, бояться розкритися, проде-монструвати готовність зрозуміти, допомогти? <br /> Тому головною метою нашої роботи сьогодні, навчитися правилам етикету, познайомитися з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми. <br /> У середньовічних лицарських романах про короля Артура розповідається, що на королівських банкетах лицарі сідали за круглий стіл, щоб не було суперечок з приводу того, хто сидить на почесному кінці столу, а кому дісталося непочесне місце. <br /> Згодом круглий стіл став неодмінним атрибутом на міжнародних конференцій, дипломатичних переговорів. Вислів «сісти за круглий стіл» тепер означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори. <br /> У нас є чудова нагода сісти за наш імпровізований круглий стіл для серйозної розмови про правила, важливі для всіх. Девізом нашого заняття є <br /> «Нехай живе ввічливість і доброта! Нехай живуть доброзичливі обличчя!» <br /> Вчитель. Ми з вами щодня спілкуємося з іншими людьми: рідними, учителями, однокласниками, незнайомими. Чи завжди це спілкування приносить задоволення, радість, втіху? Звичайно, ні. Приємно спілкуватися із ввічливими людьми. <br /> І етап «Вітання» <br /> Важливим елементом у спілкуванні з людьми є привітання. За його допомогою установлюється контакт між людьми. Тому не володіти формами привітання – це означає бути всім чужим, не вміти спілкуватися. <br /> Ввічлива людина повинна не просто відповісти на привітання, але й використати у відповіді спеціальну для кожного випадку етикетну формулу. <br /> Як ми вітаємося сьогодні? <br /> Розігрування ситуацій <br /> Вітання з незнайомою людиною. <br /> Зустріч з товаришем. <br /> Вітання з учителем. <br /> ІІ етап « Знайомство» <br /> У житті людини трапляється так, що вона змушена відірватися від рідних, близьких друзів і будувати своє життя поряд із чужими незнайомими людьми. Досить важливим на даному етапі є перше знайомство. Саме воно відкриває Людину. Давайте розпочнемо наше засідання зі знайомства. <br /> ( Кожен по черзі називає своє ім’я, вік, захоплення, мрії) <br /> 1. Перегляд та аналіз інсценівки-мініатюри «Діти запізнились на уроки...» <br /> 2. Робота із словничком «Ввічлива людина... Яка вона?» <br /> Завдання. Вибрати слова, якими можна охарак¬теризувати ввічливу людину <br /> Вчитель <br /> а) Ознайомлення учнів із значенням слова «ввічливість» та висловами Ж. Ж. Руссо і М. Сервантеса. <br /> Справжня ввічливість полягає в доброзичливо¬му відношенні до людей. <br /> Ж. Ж. Руссо <br /> Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість. <br /> М. Сервантес <br /> Ввічливість — моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки. <br /> Складання правил спілкування. Перше правило. Перш ніж щось зробити, запитайте у себе, чи хотіли б ви відчути на собі наслідки свого вчинку. Ставтеся до ін¬ших так, як хотіли би, щоб ставилися до вас. <br /> Друге правило. Любіть себе й оточуючих. Пам'ятайте, що будь-яка людина потребує любові, позитивної оцінки і схвалення своїх дій не менше, ніж ви. <br /> Третє правило. В усіх людях без винятку прагніть віднайти щось хороше. <br /> Четверте правило. Не ображайтеся. Відмовтеся від помсти, не накопичуйте в собі зло, навчіться вибачати перш за все собі, а потім й іншим. <br /> Розв'язування моральних задач. <br /> 1) Олег зустрівся у дверях з Надією. Що він повинен робити? <br /> 2) Чи обов'язково вітатися, зайшовши у магазин, бібліотеку? <br /> 3) Двоє учнів ідуть вулицею, один з них вітається із знайомими. Чи повинен привітатись другий учень, який його не знає? <br /> 4) Черговому потрібно негайно звернутися до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Який вихід? <br /> 5) Вчителька дає завдання Юркові: «Юрку, піди, будь ласка, в учительську і принеси журнал». <br /> Поясніть, як це треба зробити? <br /> Вчитель <br /> А зараз я пропоную вам заповнити опитувальну анкету. <br /> (Анкета) <br /> 1. Назви, перерахуй усі слова – вітання, які ти знаєш? <br /> 2. Назвіть усі слова – прощання, які ти знаєш? <br /> 3. Назвіть усі слова вибачення, які ти знаєш? <br /> 4. Назвіть усі слова – прохання, які ти знаєш? <br /> 5. Які слова – побажання ти знаєш? Перерахуй їх. <br /> У спілкуванні з людьми важливо давати позитивну оцінку її якостей, дій, тобто робити компліменти. <br /> Тому пропоную вам дуже цікаву роботу під назвою «П’ять добрих слів» <br /> Учасники розбиваються на підгрупи по 5 осіб. <br /> - Кожен із вас повинен окреслити свою руку на аркуші паперу. А на долоні написати своє ім’я. Передавайте свій аркуш сусідові поруч, а самі отримуйте такий малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальців» чужого малюнка напишіть щось приємне із якостей його володаря ( Наприклад: «Ти чуйний», «Ти відвертий», «Ти пишеш гарні вірші» тощо.) Інший робить запис на наступному «пальці» і так доти, поки «рука» не повернеться до власника. <br /> Збираються листки <br /> А зараз я буду зачитувати компліменти, а ви скажете кого це стосується. <br /> Заключна частина. <br /> Вчитель. Діти, наша зустріч за круглим столом підходить до кінця. Сподіваюсь, що вона була недаремною. Я щиро вірю, що всі ви станете ввічливими людьми, що вживання ввічливих слів стане нормою вашого життя, а ваші ввічливі вчинки принесуть радість іншим людям. Давайте висловимо побажання один одному у вигляді гри «Побажання» <br /> Кинути м’яч учаснику якому ви висловлюєте побажання. https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kruglij_stil_pravila_vazhlivi_dlja_vsikh/2017-01-31-78 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kruglij_stil_pravila_vazhlivi_dlja_vsikh/2017-01-31-78 Tue, 31 Jan 2017 14:35:52 GMT .<span style="color:red">Тема: Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького» <br /> Учні мають навчитися:</span> <br /> - показувати на карті райони козацьких повстань 1620-1630-х рр.; <br /> - визначати причини та наслідки козацьких повстань 1620-1630-х рр.; <br /> - застосовувати термін «Тарасова ніч»; <br /> - називати дати козацько-селянських повстань, видання «Ординації Війська Запорозького»; <br /> - характеризувати становище українських козаків наприкінці 30-х років17 ст. <br /> Тип уроку: комбінований. <br /> Хід УРОКУ <br /> 1. Перевірка готовності класу до уроку. <br /> 2. Активізація пізнавальної діяльності учнів. <br /> Відповіді на запитання «Чому масове покозачення селян та міщан непокоїло польський уряд?» оформлюємо у вигляді «дерева рішень». <br /> Завершуємо роботу з документом методом «історичний прогноз». Пропонуємо учням висловити власні судження, відповівши на запитання «Які наслідки для речі Посполитої як держави мало б подальше покозачення українців?» <br /> Орієнтовна відповідь. З метою збереження Речі Посполитої польська влада мала встановити всеохоплюючий контроль над різними верствами українського народу. <br /> 3. Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Вправа «Історична павутина». Використовуючи раніше набуті знання заповніть пропуски, з’єднайте дати з історичними постатями та визначте подію. Як дана павутина характеризує становище укра... .<span style="color:red">Тема: Козацько-селянські повстання 20-30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького» <br /> Учні мають навчитися:</span> <br /> - показувати на карті райони козацьких повстань 1620-1630-х рр.; <br /> - визначати причини та наслідки козацьких повстань 1620-1630-х рр.; <br /> - застосовувати термін «Тарасова ніч»; <br /> - називати дати козацько-селянських повстань, видання «Ординації Війська Запорозького»; <br /> - характеризувати становище українських козаків наприкінці 30-х років17 ст. <br /> Тип уроку: комбінований. <br /> Хід УРОКУ <br /> 1. Перевірка готовності класу до уроку. <br /> 2. Активізація пізнавальної діяльності учнів. <br /> Відповіді на запитання «Чому масове покозачення селян та міщан непокоїло польський уряд?» оформлюємо у вигляді «дерева рішень». <br /> Завершуємо роботу з документом методом «історичний прогноз». Пропонуємо учням висловити власні судження, відповівши на запитання «Які наслідки для речі Посполитої як держави мало б подальше покозачення українців?» <br /> Орієнтовна відповідь. З метою збереження Речі Посполитої польська влада мала встановити всеохоплюючий контроль над різними верствами українського народу. <br /> 3. Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Вправа «Історична павутина». Використовуючи раніше набуті знання заповніть пропуски, з’єднайте дати з історичними постатями та визначте подію. Як дана павутина характеризує становище українського населення? <br /> Історична павутина. <br /> 159_ - 1593, 16_5, 1_20, 159_, 1595 – 159_, 16_2 <br /> П. Сагайдачний, К. Косинський, С. Наливайко, Й. Борецький, П. Могила, К.-В. Острозький <br /> Очікуваний результат. <br /> 1591 – 1593 – повстання під проводом К. Косинського. <br /> 1595-1596 – повстання під проводом С. Наливайка. <br /> 1596 – Берестейська унія, князь К.-В. Острозький очолював анти- уніатський табір. <br /> 1615 – заснування Київського Богоявленського братства за ініціативи П. Сагайдачного. <br /> 1620 – відновлення православної ієрархії, митрополит Й. Борецький. <br /> 1632 – «Статті для заспокоєння руського народу». Митрополит П. Могила. <br /> Учитель наголошує, що події кінця 16 початку 17 століття засвідчили посилення економічного, соціального та національно-релігійного гніту поляків щодо українського населення Речі Посполитої, що рано чи пізно призвело б до розгортання нових козацьких повстань. <br /> ІІ. Основний етап (25-30 хв.) <br /> 1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів. <br /> У процесі визначення навчальних цілей уроку використовуємо метод «історичний прогноз». Пропонуємо учням у вигляді «дерева рішень» спрогнозувати, як будуть розвиватись українсько-польські відносини в 20-30-х рр. ХVІІ ст. Прогнози записуємо на дошці. <br /> Можливі варіанти: <br /> - Поляки пішли на поступки козакам щоб не спровокувати військовий конфлікт. <br /> - Поляки проігнорували загострення відносин з українським народом, що призвело до нових повстань. <br /> 2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок. <br /> Вивчення тем, пов’язаних з перебігом великої кількості військових подій, варто розглядати за допомогою складання хронологічної таблиці. На початку вивчення теми об’єднуємо учнів у чотири групи. Кожна група отримує індивідуальне завдання «Охарактеризуйте перебіг повстання за визначеним планом» <br /> 1. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року. <br /> 2. Повстання Тараса Федоровича. <br /> 3. Виступ козаків 1635 року на чолі з Іваном Сулимою. <br /> 4. Національно-визвольне повстання 1637-1638 років. <br /> План характеристики. <br /> 1. Дата повстання. <br /> 2. Причини повстання. <br /> 3. Перебіг та результат подій. <br /> 4. Наслідки повстання. <br /> При роботі груп використовуємо метод диференційованого навчання. Утворюємо мікрогрупи учнів: <br /> - міні-група «Картографи» - працює з картою повстання. Учні визначають місця основних битв, наносять на контурну карту; <br /> - міні-група «Документалісти» визначає дату повстання, сторони конфлікту, керівника, рушійні сили. <br /> - міні-група «Аналітики» - визначають причини та наслідки повстання. <br /> На роботу в групах відводимо 5-7 хвилин. Кожна група по черзі представляє результати дослідження. Решта учнів заповнюють хронологічну таблицю. <br /> 1. Чим завершився польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року? <br /> Очікуваний результат <br /> Таблиця <br /> № Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат <br /> 1 1625 Повстання Марка Жмайла Козацтво Бій біля Куруківського озера Підписання Куруківської угоди <br /><br /> Після визначення результатів та наслідків повстання звертаємось до документа с. 97 «З Куруківської угоди». Використовуючи принцип «ліві-праві», об’єднуємо учнів у дві групи. Завдання: <br /> Ліві - Висловіть ставлення поляків до зазначеної угоди. <br /> Праві – Висловіть ставлення українців до зазначеної угоди. <br /> Учитель зазначає, що жодна зі сторін, що підписувала угоду, не була задоволена її змістом. Поляки бажали більших обмежень для козаків. Козаки-більше прав та збільшення реєстру. Отже, угода не вирішила проблему. <br /> 2. Яку подію 1630 р. називають «Тарасовою ніччю»? <br /> Очікуваний результат. Таблиця <br /> № Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат <br /> 2 1630 Повстання Тараса Федоровича (Трясила) Реєстровці, нереєстрові козаки, селяни, міщани «Тарасова ніч» Переяславська <br /> угода <br /><br /> При розгляді питання значення повстання 1630 р. пропонуємо учням порівняти Куруківську та Переяславську угоди. <br /> Завдання. <br /> 1. Що нового вводила Переяславська угода? <br /> 2. Чи покращила вона становище козацтва та інших учасників виступу? <br /> Учитель наголошує, що незважаючи на збільшення реєстру та деякі поступки з боку поляків, угода не знімала причину конфлікту повністю. <br /> 3. Як відбувався та чим закінчився виступ козаків 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою? <br /> Очікуваний результат. Таблиця <br /> № Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат <br /> 3 1635 Повстання Івана Сулими Козацтво Зруйнування фортеці Кодак Польська каральна кампанія, страта Сулими <br /><br /> На етапі узагальнення інформації про дане повстання звертаємо увагу учнів на документ на с.99 «Зі щоденника сучасника подій - білоруського шляхтича Філіпа Обуховича» та завдання до нього. <br /> Метод «Імпровізований архів». Використовуючи інформацію, отриману з джерела, та зображення козацької старшини та козака з козачкою (с.99), поясніть, чому будівництво фортеці Кодак так не сподобалось козакам. <br /> Висновок: бажання мати фіксовані станові права штовхало населення на масове покозачення. Будівництво фортеці на порогах Дніпра закривало шлях до омріяної волі. <br /> 4. Як розгорталося повстання 1637-1638 рр.? <br /> Очікуваний результат <br /> Таблиця <br /> № Дата Повстання Рушійні сили Основні битви Результат <br /> 4 1637-1638 Повстання Павла Павлюка, (Бута) Якова Острянина, Дмитра Гуні, Карпа Скидана Козацтво, міщани, селяни 1637 р. – битва під Кумейками, <br /> 1638р. – Битва під Говтвою Розгром повстанців Укладання козацько-польської угоди на основі «Ординації…» <br /><br /> У процесі визначення наслідків повстання працюємо з уривком «Ординація Війська запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» та завданням до нього с.100. <br /> Використовуючи метод «Коло ідей», поясніть, чому поляки, які раніше йшли на поступки повстанцям, прийняли «Ординацію». <br /> Висновки: <br /> - козацькі повстання 30-х років підривали основи фільваркової системи господарювання, що приносило полякам економічні збитки; <br /> - на середину 30-х рр. Річ Посполита не вела війн з сусідами, отже, не потребувала козацької допомоги (як підчас Хотинської війни). <br /> ІІІ. Завершальний етап (10 хв.) <br /> 1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень. <br /> Пропонуємо учням гру «Хрестики-нулики». Оскільки клас об’єднаний у 4 групи, готуємо 2 ігрових поля, щоб дати можливість кожній групі взяти участь у грі. Представники груп обирають категорію ігрового поля по черзі, отримують запитання, відповідають. Якщо відповіді немає, учасники іншої групи можуть дати свою відповідь. Виграє команда, що дала найбільше відповідей. <br /> Структура ігрового поля <br /><br /> ДІЯ ОСОБИСТІСТЬ ДАТА <br /> ПРИЧИНА КАРТА ДЖЕРЕЛО <br /> НАСЛІДОК ВІРЮ-НЕ-ВІРЮ ДОЛЯ <br /><br /> І ігрове поле. <br /><br /> Яка подія увійшла в історію під назвою «Тарасова ніч»? Хто з козацьких гетьманів підписував Куруківську угоду? Через скільки років після повстання М. Жмайла було прийнято «Ординацію…»? <br /> Спроба перегляду реєстру Війська Запорізького та вилучення з нього неблагонадійних призвели до повстання у 16…. році. Покажіть на карті перебіг повстання, що закінчилося підписанням Переяславської угоди. Назвіть документ: «Наші міщани, згідно зі старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягувати в це своїх синів, ні навіть видавати заміж за козаків своїх дочок…» <br /> Який документ визначав збільшення козацького реєстру до 8тисяч? Відмова польського уряду захищати українців від набігів кримських татар спричинила повстання М. Жмайла. Хто із козацьких ватажків після поразки відступив на землі майбутньої Слобожанщини? <br /><br /> ІІ Ігрове поле <br /><br /> Назвіть причини спорудження фортеці Кодак. Хто з козацьких ватажків був відомий під прізвиськом Трясило? У якому році поляками було прийнято документ, що суттєво обмежував права реєстрового козацтва? <br /> Що стало причиною прийняття поляками «Ординації..»? Покажіть на карті перебіг повстання, що розпочалося внаслідок будівництва поляками фортеці на дніпровських порогах. Назвіть документ: «І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем. Реєстр не перевищує 6 тисяч… » <br /> Який документ визначав збільшення козацького реєстру до 6 тисяч? У 1638 році кілька загонів запорожців, очолюваних <br /> Я. Острянином, Д. Гунею, К. Скиданом розпочали повстання на Київщині та Полтавщині. Внаслідок невдалого повстання у Варшаві було страчено…. <br /><br /> 2. Підбиття підсумків уроку. <br /> Висновок. У період 20-30-х років 17 століття склалися напружені відносини між козаками та польською владою. Ті часткові поступки, на які йшли поляки, не завжди задовольняли козаків і вони знову повставали. З метою не допустити послаблення Речі Посполитої поляки прийняли «Ординацію..», що суттєво обмежила права реєстровців. Отже, із запропонованих учнями на початку уроку історичних прогнозів більш реалістичним виявився №2. <br /> <br /> 3.«Враження від уроку» Повертаємось до навчальних цілей. Методом «мікрофон» учні висловлюють власне ставлення до уроку: <br /> - «Сьогодні на уроці я навчився…». <br /> - «Сьогодні мені було цікаво…..». <br /> - «Сьогодні мені було важко….». <br /> - «Сьогодні мене вразило……» https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kozacko_seljanski_povstannja_ordinacija_vijska_zaporozkogo_8_klas/2017-01-31-77 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kozacko_seljanski_povstannja_ordinacija_vijska_zaporozkogo_8_klas/2017-01-31-77 Tue, 31 Jan 2017 14:30:08 GMT Nема уроку: Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського. <br /><br /> Мета уроку: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам <br /> формувати компетентностний підхід учнів у відстеженні причино-наслідкових зв’язків й уміння самостійно здобувати знання; <br /> виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу. <br /> Тип уроку: урок вивчення нових знань <br /><br /> Форма уроку: урок-дослідження, з використанням інтерактивних технологій <br /> Обладнання: портрет І.Виговського, карта Гетьманщини XVII ст., атласи, підручники, ілюстрації, аркуші, фломастери. <br /> Основні дати: <br /> - 1658 р.- Гадяцька угода <br /> - 1658 р. - початок Руїни <br /> Хід уроку: <br /> І. Організаційний момент <br /> ІІ. Установчо-мотиваційний етап <br /> Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати деякі події із попереднього розділу. <br /> Евристична бесіда (слайд 1) <br /> 1. Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр). <br /> 2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький. <br /> 3. Національно-визвольна війна українського народу була проти Польщі. <br /> 4. З якою державою Б... Nема уроку: Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського. <br /><br /> Мета уроку: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам <br /> формувати компетентностний підхід учнів у відстеженні причино-наслідкових зв’язків й уміння самостійно здобувати знання; <br /> виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу. <br /> Тип уроку: урок вивчення нових знань <br /><br /> Форма уроку: урок-дослідження, з використанням інтерактивних технологій <br /> Обладнання: портрет І.Виговського, карта Гетьманщини XVII ст., атласи, підручники, ілюстрації, аркуші, фломастери. <br /> Основні дати: <br /> - 1658 р.- Гадяцька угода <br /> - 1658 р. - початок Руїни <br /> Хід уроку: <br /> І. Організаційний момент <br /> ІІ. Установчо-мотиваційний етап <br /> Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати деякі події із попереднього розділу. <br /> Евристична бесіда (слайд 1) <br /> 1. Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр). <br /> 2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький. <br /> 3. Національно-визвольна війна українського народу була проти Польщі. <br /> 4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. Москва <br /> 5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. Березневі статті. <br /> У ч и т е л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими <br /> факторами: (слайд 2) <br /> 1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави. <br /> 2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі. <br /> 3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель. <br /> 4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві. <br /> 5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди. <br /> 6. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі. <br /> Хто став гетьманом після смерті Б.Хмельницького; (слайд 3) <br /> Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про пердачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 26 серпня 1657р в Чигирині відбулася рада, на якій геьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського. <br /> ( демонстрація портрета І.Виговського) (слайд 4) <br /> Тому, тема уроку сьогодні, запишіть у робочі зошити - <br /> Україна в роки правління І.Виговського. (слайд5) <br /> Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; (слайд 6 <br /> План вивчення нового матеріалу. (слайд 7) <br /> 1.Обрання гетьманом Івана Виговського. <br /> 2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. <br /> 3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. <br /> 4. Кінець гетьманування Виговського <br /> 1.Обрання гетьманом Івана Виговського. <br /> Зараз я пропоную вам уважно прослухати і переглянути відео в якому розповідається про обрання Івана Виговського гетьманом,а після перегляду опрацювати текст підручника на ст. 170 і на основі цього ви повинні скласти характеристику про гетьмана за планом який пізніше ви побачите на дошці. <br /> 1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча: (слайд 8) <br /> а) де і коли він народився?; <br /> б) де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?; <br /> в) як формувалися його погляди? <br /> 2. Діяльність історичного діяча: <br /> а) схарактеризуйте основні справи його життя; <br /> б) які успіхи й невдачі були в його справах; <br /> в) які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому; <br /> г) якими були наслідки його діяльності; <br /> Іван Виговський (р.н невід.-1664р) <br /> • Походив зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у державних установах. <br /> • У роки Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького. <br /> • По смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім 26 серпня 1657 рік - м. Чигирин Старшинська рада обрала до повноліття Юрія гетьманом І.Виговського. <br /> • Проводив антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а також російські війська під Конотопом у 1659 р. <br /> • Уклав у Гадячі угоду з Річчю Посполитою. <br /> -Гетьман орієнтувався на інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеї можновладцям спричинили невдоволення незаможного селянства і козацтва. <br /> • У жовтні 1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву Юрію Хмельницькому. <br /> • Після цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був заарештований і розстріляний у1664р. <br /> У ч и т е л ь. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський. <br /> 2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. <br /> Учитель.У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб запевнити Україні самостійність. <br /> Для розгляду цього питання я пропоную вам об’єднатися в дві групи уважно переглянути відео та опрацювати текст підручника: (ст.171-172)та визначити внутрішню та зовнішню політику Івана Виговського.Перша група працює над зовнішньою політикою а друга над внутрішньою політикою Івана Виговського. Своїми результатами заповнюєте схему яку отримала кожна їз груп і пізніше хтось один із групи презентує свою роботу. <br /> Робота у групах <br /> 1-ша група Зовнішня політика. (слайд 9) <br /> 2-га грпа Внутрішня політика. (слайд 10) <br /> Зовнішня політика Івана Виговського <br /> Розповідь учителя. <br /> Звичайно, Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і політичних проблем або й просто іг¬норувала їх. Особливо це - стосується становища селянсько-козацьких мас, їх інтересів, зрештою, політичної - орієнта¬ції. Однак очевидним є те, що в разі вступу в силу гадяць-ких «пактів» (в даній редакції) Україна досягла б якісно нового рівня державності, остаточно прилучившись до єв¬ропейської цивілізації. <br /> 16 вересня 1658 р. - підписаний Гадяцький договір між Україною і Річчю Посполитою <br /> Умови договору: <br /> 1. Україна входила до складу Річі По¬сполитої під назвою Великого князівст¬ва Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським. <br /> 2. Законодавча влада - Рада, яка скла¬далася з представників усіх полків, со¬тень і міст. <br /> 3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король. <br /> 4. Визнавалися усі вільності і традицій¬ні права Війська Запорозького, і щоріч¬но за рекомендацією гетьмана 100 коза¬ків приймали в шляхту. <br /> 5. Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців. <br /> 6. Зрівнювалися в правах православні і католики. <br /> 7. На території князівства скасовувала¬ся Брестська унія, митрополит і п'ять православних єпископів допускалися на засідання загального сейму. <br /> 8. Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зраз¬ком. <br /> 9. Польське військо не мало права пе¬реходити кордони України. <br /> Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір 1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити в життя, тим паче, що Польща не збиралася дотримуватися його умов. <br /> Внутрішня політика Івана Виговського <br /> 3.Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва. <br /> У ч и т е л ь Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин. <br /> Для розгляду цього питання ви повинні опрацювати документ і заповнити таблицю (слайд 11) <br /> 4.Кінець гетьманування Виговського. <br /> Випереджальне завдання <br /> Підготувати повідомлення «Кінець гетьманування Виговського і його смерть». <br /> ІІІ. Закріплення нових знань учнів. <br /> Тести. (слайд 14) <br /> 1.Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став: <br /> а) Юрій Хмельницький; б) Іван Виговський. <br /> 2. Початок правління І.Виговського: <br /> а)1657 р; б)1658 р. <br /> 3. Іван Виговський орієнтувався на інтереси: <br /> а)народних мас; б) вищих верств населення. <br /> 4.Конотопська битва відбулася 28 червня: <br /> а) 1657 р. б) 1659р. <br /> 5.Між якими державами було укладено Гадяцький трактат? <br /> а) між Москвою та Україною; б) між Польщею таУкраїною. <br /> 6.Гадяцький договір був підписаний: <br /> а)6 вересня 1658р;б)6 вересня 1657р. <br /> 7. За Гадяцьким договором українського гетьмана мав затверджувати: <br /> а) польський король; б) московський цар. <br /> 8. Яку посаду обіймав І.Виговський за гетьманування Б.Хмельницького: <br /> а) Генеральний писар; б) Генеральний суддя. <br /> 9.Позначте період гетьманування І.Виговського: <br /> а) 1663-1668рр; б) 1669-1672рр; в) 1657-1659рр. <br /> 10.Позначте період московсько-української війни: <br /> а) 1658-1659рр. б)1657-1659 рр. в)1659-1660рр. <br /> 11.У якому році у Переяславі відбулася рада, яка підтвердила обрання І.Виговського гетьманом: <br /> а) лютий 1658р; 5 квітня 1657р. <br /> 12.У 1664 році був страчений поляками наказом полковника: <br /> а) Тетері; б)М.Пушкара. <br /> IV. Підсумки уроку. У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу. <br /> Домашнє завдання. Опрацювати § . Скласти кросворд по даній темі. (слайд 15) <br /><br /> <br /> Додаток 1 <br /> Документ <br /> Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Гадяцький договір прискорив військове московсько – українське протистояння. <br /> Іван Виговський війни не хотів, але вимушений був відповісти на агресію зі сторони Московщини і розірвати стосунки з Москвою. Було розроблено план військових дій щодо розгрому царських військ та опозиції. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну з Московською державою. Бойові дії почалися на різних фронтах у грудні 1658 року. Московський цар оголосив І. Виговського зрадником і закликав українців не підпорядковуватися гетьману. Частина Лівобережних полків перейшла на сторону московського царя. Виговський, в свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причину цього розриву. <br /> Росія, прагнучи стати наймогутнішою потугою на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в російський владний простір. <br /> Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр. розгортались навесні-влітку 1659 р. Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу. Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тис. вояків. Незабаром союзницьке військо виступило на допомогу оточеним. <br /> Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася нищівною поразкою московського війська. ( <br /> Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси. https://lydmula1.ucoz.ua/blog/ukrajina_v_roki_pravlinnja_getmana_ivana_vigovskogo/2017-01-31-76 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/ukrajina_v_roki_pravlinnja_getmana_ivana_vigovskogo/2017-01-31-76 Tue, 31 Jan 2017 14:23:20 GMT Тема: Київська Русь за князювання Володимира Мономаха <br /> Мета: з’ясувати причини приходу до влади Володимира Мономаха, ознайомити із зовнішньою та внутрішньою політикою князів Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича; розглянути причини роздробленості Київської Русі; ознайомитись з «Повчанням дітям»; розвивати навички роботи з історичними джерелами та картою; виховувати любов і повагу до рідного краю, позитивні моральні якості. <br /> Тип уроку: урок засвоєння нових знань. <br /> Урок-подорож. <br /> Основні дати: 1113 р. - повстання у Києві; 1113-1125 рр. - період князювання В. Мономаха <br /> Хід уроку <br /> І.Вступне слово вчителя. <br /> Мандруючи понад старим Дніпром <br /> Світанками, удень і вечорами, <br /> Вночі, під чистим зоряним шатром, <br /> Перед вогнем, що руки грів теплом, <br /> Я думкою летів через тумани. <br /> Туди, в минувшину далеких днів, <br /> Коли діди, забуті й незабутні, <br /> Уперше стали між високих гір, <br /> Оглянули широкий виднозір, <br /> За покоління дбаючи майбутні. <br /> Трудилися у поті своїх чіл, <br /> Орали землю, ставили оселі, <br /> Воздвигли городи і частокіл, <br /> І в клопоті буденних трудних діл <br /> Сади садили, будували села. <br /> Сварилися, бо рід ішов на рід, <br /> І плем’я кров братерську проливало, <br /> На князя князь ішов, і був розбрід, <br /> І знов був мир, за рало брався рід, <br /> Русі знамена сонце осявало. <br /> Почнемо ж нині повість цю смутну <br /> Про порохом повиту давнину, <br /> П... Тема: Київська Русь за князювання Володимира Мономаха <br /> Мета: з’ясувати причини приходу до влади Володимира Мономаха, ознайомити із зовнішньою та внутрішньою політикою князів Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича; розглянути причини роздробленості Київської Русі; ознайомитись з «Повчанням дітям»; розвивати навички роботи з історичними джерелами та картою; виховувати любов і повагу до рідного краю, позитивні моральні якості. <br /> Тип уроку: урок засвоєння нових знань. <br /> Урок-подорож. <br /> Основні дати: 1113 р. - повстання у Києві; 1113-1125 рр. - період князювання В. Мономаха <br /> Хід уроку <br /> І.Вступне слово вчителя. <br /> Мандруючи понад старим Дніпром <br /> Світанками, удень і вечорами, <br /> Вночі, під чистим зоряним шатром, <br /> Перед вогнем, що руки грів теплом, <br /> Я думкою летів через тумани. <br /> Туди, в минувшину далеких днів, <br /> Коли діди, забуті й незабутні, <br /> Уперше стали між високих гір, <br /> Оглянули широкий виднозір, <br /> За покоління дбаючи майбутні. <br /> Трудилися у поті своїх чіл, <br /> Орали землю, ставили оселі, <br /> Воздвигли городи і частокіл, <br /> І в клопоті буденних трудних діл <br /> Сади садили, будували села. <br /> Сварилися, бо рід ішов на рід, <br /> І плем’я кров братерську проливало, <br /> На князя князь ішов, і був розбрід, <br /> І знов був мир, за рало брався рід, <br /> Русі знамена сонце осявало. <br /> Почнемо ж нині повість цю смутну <br /> Про порохом повиту давнину, <br /> Про ті часи, далекі й незабутні, <br /> Коли діди, прославлені в віках, <br /> Виходили на свій великий шлях, <br /> За покоління дбаючи майбутні. <br /> ІІ. Мотивація навчальної діяльності. <br /> Я недаремно почала наш урок з цього твору Володимира Скляренка, бо сьогодні ми з вами помандруємо у далеке минуле, у часи Середньовіччя, коли на теренах України постала сильна і могутня держава – Київська Русь. Правителі її, князі, разом із дружиною, ходили походами у далекі землі, захищали свою державу від ворогів, яких було безліч, воювали і укладали мир, сварилися і мирилися, одружувалися з європейськими володарями та королівнами, поширювали грамотність серед населення та утверджували єдину релігію – християнство. Русичі заявили про себе, як вільнолюбний, сильний, освічений народ. <br /> ІІ. Оголошення теми, мети уроку. <br /> Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо вивчати історію Київської Русі. <br /> Запишемо у зошитах число, тему уроку. <br /> Слайди 1, 2 <br /> Мета нашого уроку: <br /> Слайд 3 <br /> з’ясувати причини приходу до влади Володимира Мономаха, ознайомити із зовнішньою та внутрішньою політикою князів Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича; розглянути причини роздробленості Київської Русі; ознайомитись з «Повчанням дітям»; розвивати навички роботи з історичними джерелами та картою; виховувати любов і повагу до рідного краю, позитивні моральні якості. <br /> Слайд 4 <br /> Запишемо план нашої подорожі: <br /> Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха. <br /> Внутрішня і зовнішня політика князя. <br /> “Повчання дітям” <br /> Правління Мстислава Володимировича. <br /> Роздробленість Русі. <br /> Епіграф нашого уроку: <br /> Слайд 5. <br /> …благовірний князь, христолюбивий великий князь всеї Русі Володимир Мономах, що просвітив Руськую землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях. <br /> Літопис Руський <br /> ІІІ. Актуалізація опорних знань <br /> А щоб потрапити до Русі за часів Володимира Мономаха, ми з вами повинні виконати декілька завдань. <br /> Слайд 6 <br /> Установити відповідність між іменами князів та їх прізвиськами: <br /> Володимир А) Окаянний <br /> 2) Ярослав Б) Красне <br /> 3)Святополк Сонечко <br /> 4)Олег В)Найтихіший <br /> Г) Мудрий <br /> Ґ) Віщий <br /> Перевірка. Слайд 7 <br /> Слайд 8. Установити відповідність між роками правління та іменами князів <br /> 1)912 - 945 А) Володимир <br /> 2)1019 - 1054 Б)Святослав <br /> 3)964 – 972 В)Ольга <br /> 4)945 – 964 Г)Ігор <br /> 5)1113 – 1125 Ґ)Ярослав Мудрий <br /> 6) 980 – 1015 Д)Володимир <br /> Мономах <br /> Відповідь. Слайд 9 <br /> Домашнім завданням для вас було складання сенканів про князів, діяльність яких ми вже вивчали: <br /> Слайд 10. <br /> Алгоритм сенкану <br /> 1 рядок – тема - іменник. <br /> 2 рядок – два прикметники. <br /> 3 рядок - три дієслова. <br /> 4 рядок – вислів про тему з чотирьох слів. <br /> 5 рядок – синонім до теми. <br /> Історичний диктант <br /> Між скількома синами Ярослав Мудрий розділив свою землю? <br /> Ізяслав отримав Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав, Ігор – Волинь, а В’ячеслав – Смоленщину. <br /> Наприкінці ХІ ст. розпочинається жорстока боротьба між за Київський престол та удільні князівства.. А ще на Русі з’явилася велика загроза – кочові племена, що нападали на Руські землі. <br /><br /> Які вороги були у Київській державі? (Половці). <br /> На якій ріці відбулася битва з половцями? (Битва на річці Альта) <br /> Хто переміг? ( Перемога половців). <br /> Як називався збірник законів братів Ярославичів? (Правда Ярославичів) <br /> Від якого слова походить сучасне Вітчизна? (Вотчина) <br /> Кому віддав Володимир Мономах Київ? (Святополкові Ізяславичу) <br /> Хто захопив собі Київ? (Олег Святославич) <br /> Скільки років і де князював Володимир Мономах? (25 років, Переяслав) <br /> Коли і де пройшов з’їзд князів? (1097 рік, м. Любеч). <br /> Відповіді. Слайд 11 <br /> ІV. Вивчення нового матеріалу <br /> Отож здійснимо подорож до Русі періоду правління Володимира Мономаха. <br /> Сдайд 12 <br /> Учитель. У 1113 році у Києві помер князь Святополк, у Києві спалахнуло повстання. Городяни стали громити прислужника Святополка, тисяцького Путяти, садиби лихварів. Бояри злякалися і стали кликати до Києва Володимира Мономаха. Учитель зачитує опис зовнішності князя Володимира <br /> Мономаха, зроблений російським істориком Татищевим: «Він був гарний обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний». <br /> Учитель. Володимир народився в 1053 році, був сином князя Всеволода. Мати його Марія - грекиня, донька царя Візантії Костянтина IX Мономаха. Саме тому його прізвище було Мономах. Княжич народився в Києві, але вже через рік сім’я князя Всеволода переїхала до Переяслава. У цьому невеличкому місті пройшли <br /> дитячі роки Володимира. У 15 років він уже брав участь у першій битві русичів з половцями 1068р. Володимир став фактично мечем в руках свого батька, оскільки Всеволод не любив воювати, а читав книги, знав 5 іноземних мов. <br /> У 22 роки, князюючи в Смоленську, Володимир Мономах одружився з англійською принцесою Гітою. В 1071 році, після смерті князя Ізяслава Ярославича, київським князем став Всеволод. Він посадив на Чернігів¬ський стіл Володимира. І той князював в Чернігові до 1093 року, до смерті батька. Майже щороку він організовував походи проти половців. Сівши на чернігівський стіл, Володимир вступив у конфлікт зі своїм двоюрідним братом Олегом Святославичем Тмутороканським. <br /> Після кровопролитних боїв Володимир віддав Чернігів братові як законному спадкоємцю стола його батька, а сам пішов у Переяслав, де князював 20 років (1094-1113). <br /> Саме в цей час він виявив себе як здібний воїн і полководець. Разом з князем Святополком Володимир Мономах почав підготовку до боротьби з половцями. З цією метою він скликав з’їзд князів, на якому було вирішено запропонувати половцям мир. Угода була підписана в місті Сакові в 1101році. В 1103 році, зібравши сили 7 князів, Святополк і Мономах виступили проти половців і здобули значну перемогу. Протягом 1107-1113 років Володимир Мономах <br /> самостійно організував кілька походів на половців і щоразу перемагав. Це стало головною заслугою Володимира Мономаха перед Руссю, її народом. <br /> Володимир змалку мав хист до військової справи, з раннього дитинства привчався сідати на бойового коня. Особливо вдалими були походи і 1103, 1107, 1111 років. Внаслідок його перемог половці змушені були відійти аж до Грузії. Мономах перемагав половців, хоч ті завжди переважали чисельно, завдяки таланту полководця. Він чи не перший на Русі збагнув вигоди блискавичного удару, несподіваності обхідного маневру, спирався у походах на виплекану князем бойову дружину. <br /> Володимир Мономах був єдиним серед руських князів кінця IX - початку XIIст., хто постійно перемагав половецьких ханів. Руський народ, що потерпав від безперервних набігів кочовиків, найбільшою доблестю князів вважав вміння дати відсіч ворогові. Тому з кожним роком авторитет Володимира Мономаха зростав. Саме тому його й запросили на княжий престол у Київ. <br /> Слайд 13 <br /> Робота з документом <br /> Учні знайомляться з уривком тексту «Повісті минулих літ» та дають відповіді на запитання. <br /> «Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідів¬ський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася». <br /> - Чому кияни запросили на свій стіл Володимира Мономаха? <br /> Ставши Київським князем, Володимир Мономах запровадив новий звід законів - «Статут» Володимира Мономаха: <br /> - Бояри, що давали кому-небудь в борг, не мали права перетворити неспроможного боржника у раба; <br /> - лихварі не мали права отримувати великі відсотки (рези) за борги; <br /> - податки громадян зменшувались. <br /> Слайд 14 <br /> Учитель. Володимир Мономах зумів відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого. У жорстокій боротьбі об’єднав у своїх руках три чверті Київської держави. <br /> - Припинилася міжусобна боротьба між князями, розвивалося сільське господарство, ремесла, пожвавилася торгівля., що сприяло розбудові міст. <br /> - Побудував міст через Дніпро, нові храми. Ставши Київським князем, Володимир Мономах запровадив новий звід законів - «Устав» Володимира Всеволодовича.. <br /> - Бояри, що давали кому-небудь в борг, не мали права перетворити неспроможного боржника у раба. <br /> - Лихварі не мали права отримувати великі відсотки (рези) за борги; <br /> - Податки громадян зменшувались. <br /> Нові закони сприяли економічному розвиткові держави. <br /> Слайд 15. Зовнішня політика <br /> 5 переможних походів на половців; <br /> династичні шлюби з іноземними правителями. <br /> Слайд 16. Династичні шлюби <br /> Володимир одружений з англійською принцесою Гітою; <br /> Син Мстислав – зі шведською принцесою Христиною; <br /> Дочка - дружина угорського короля Коломана; <br /> Син Юрій – з дочкою половецького хана. <br /> Учитель. Наприкінці київського князювання Володимир Мономах описав свою діяльність, прагнучи передати власний життєвий досвід нащадкам. <br /> Слайд 17. <br /> Слайд 18. Уривок з «Повчання» <br /> Володимир пише «Повчання дітям», яке стало його заповітом, де князь доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя. <br /> Робота з документом. <br /> 1. Від чого Володимир Мономах найбільше застерігає своїх дітей? <br /> 2. Як ви вважаєте, чи не втратило актуальності «Повчання» в наш час? <br /> З ім’ям князя пов’язують т. зв. «шапку Мономаха», яку він немовби отримав в подарунок від візантійського імператора. Насправді ця своєрідна корона була виготовлена в XIII-XIV ст. середньоазіатськими майстрами і не могла належати князю. <br /> Слайд 19Володимир Мономах помер в 1125р. на 73-му році життя в зеніті своєї могутності й слави. Похований у церкві Св. Софії. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Ярослава Мудрого і Володимира Великого. Протягом кількох століть він залишався недосягнутим ідеалом правителя, геніального полководця, який усунув внутрішні недоліки. <br /> Уривок з Літопису Руського. <br /> « У РІК 6634 (1126 ) Преставився благовірний князь, христолюбивий великий князь всеї Русі Володимир Мономах, що просвітив Руськую землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях. А найбільше страшним <br /> він був для поганих, [цей] братолюбець, і нищелюбець, і добрий дбайливець за Руськую землю.» <br /> Смерть його означала завершення цілої епохи в історії Київської Русі. Через кілька років держава втратила цілісність, почався період політичної роздробленості. <br /> Слайд 20. Мстислав Володимирович <br /> Після смерті Володимира престол зайняв його старший син Мстислав. <br /> Слайд 21. Діяльність Мстислава <br /> Продовжує політику батька; <br /> Боровся із князівськими чварами; <br /> Успішні походи на половців; <br /> Підтримка ремісничого виробництва і торгівлі; <br /> Добрі стосунки з Візантією та європейськими державами. <br /> Слайд 22. Династичні зв’язки <br /><br /> Інгеборга Данський принц Канут ІІ, король ободритів <br /> Мальфрідь Норвезький король Сігурд ІІ, прославлений герой хрестових походів. Після його смерті одружилася з королем Данії Еріком-Емуном, братом Канута <br /> Ірина Грецький царевич Андронік <br /> Єфросинія - мала значний вплив на політику й сприяла поширенню української культури в Угорщині Угорський король Гейза ІІ <br /> Ізяслав Польська принцеса <br /> Святополк Моравська принцеса, дочка короля ¬Оттона ІІ <br /><br /> Ці шлюбні зв’язки свідчать про місце України серед європейських держав. <br /> Помер Мстислав у 1132 р. З ним закінчився черговий етап історії Русі, коли традиція збирання земель довкола єдиного центру – Києва - ще боролася з тенденцією відокремлення земель, що її підтримували князі з роду Всеволода. <br /> Мстислав користувався серед сучасників великою пошаною за успішну боротьбу з половцями. В історії залишився він з епітетом Великий, а церква незабаром після смерті визнала його Святим. Літописець каже, що Мстислав, передавши Київ братові Ярополкові, зобов’язав його передати столицю по смерті старшому племінникові. <br /> Після смерті Мстислава Володимировича на Русі розпочалася доба роздробленості. <br /> Слайд 23. Словникова робота <br /> Феодальна роздробленість – зміцнення самостійності удільних князівств; <br /> Федеративна монархія – сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, що проводять незалежну політику. <br /> Слайди 24, 25. Причини феодальної роздробленості: <br /> Перетворення земельного володіння у вотчинне, спадкове; <br /> Посилення удільного боярства та князів;зростання міст – центрів князівств, посилення суперництва між ними та Києвом; <br /> Подальший економічний розвиток земель; <br /> Величезна територія Київської Русі; <br /> Послаблення ролі Києва як політичного і торговельного центру; <br /> Багатоетнічний склад населення Київської держави. <br /> Усе це призвело до перетворення Київської Русі із централізованої монархії на федеративну. Протягом ХІ ст.. утворилося до 15 самостійних князівств. <br /> V.Узагальнення знань. <br /> Як би не було нам цікаво спостерігати за подіями В Київській Русі, та вже час повертатися додому. <br /> А щоб закріпити наші знання, проведемо бліц – турнір. <br /> 1.Коли помер князь Святополк? (1113 рік) <br /> 2. Яка подія стала приводом до повстання в Києві? (Смерть Святополка) <br /> 3. Хто взяв участь у повстанні 1113 року? (Кияни) <br /> 4.Яке рішення на вічі у Києві ухвалили заможні городяни? (Кликати на престол В.Мономаха) <br /> 5.Назвіть причини повстання 1113 року.(Жорстокість князя, Путяти, грабунок лихварів) <br /> 6.Володарем якого князівства був володимир Мономах?(Переяславського) <br /> 7.Яке будівництво велося за Володимира в державі? (міста, церкви) <br /> 8.Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?(5) <br /> 9.Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха? (Устав) <br /> 10.У якому віці помер Володимир Мономах? (на 73 році) <br /> 11.Де поховали Володимира Мономаха? (У Софійському соборі у Києві). <br /> 12.Хто зайняв престол після смерті Мономаза?(Його син мстислав) <br /> 13.Яка доба почалася після смерті Мстислава?(Доба роздробленості) <br /> 14 Назвіть роки правління Мстислава (1125 – 1132) <br /> Метод Мікрофон. Слайд 26. <br /> Про що цікаве і корисне ви довідалися сьогодні на уроці? <br /> Сьогоднішній наш урок ми з вами почали з поезії, тож поезією його і завершимо. <br /> Князював він справедливо, <br /> Був розумним і сміливим, <br /> Землі всі в руках зібрав, <br /> Край він свій обороняв. <br /> Взяв в полон вояк багато <br /> Й на країну працювати <br /> Долучив чужих князів, <br /> Коли сам на троні сів. <br /> Праці князь цей не цурався, <br /> За убогих заступався. <br /> Заступався. <br /> Князював дванадцять років <br /> Й край зробив собі нівроку <br /> І щасливим, і багатим, <br /> Розквітала кожна хата. <br /> Слава йшла про нього всюди, <br /> Поважали його люди. <br /> А від цісаря гонець <br /> Золотий привіз вінець. <br /> Щоб не було зрад і сліз, <br /> Всіх князів зібрав на з’їзд <br /> Й залишив на згадку нам <br /> «Поученіє синам». <br /> VІ. Підсумки уроку. Слайд 27. <br /> Домашнє завдання. <br /> Опрацювати матеріал § <br /> Скласти кросворди до теми. <br /> Робота з контурною картою. <br /> Оцінювання учнів. https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kijivska_derzhava_za_knjazjuvannja_volodimira_velikogo/2017-01-31-75 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/kijivska_derzhava_za_knjazjuvannja_volodimira_velikogo/2017-01-31-75 Tue, 31 Jan 2017 14:13:10 GMT Плекаємо патріотів України <br /> Життя інколи ділиться на «до» і «після». І буває це не десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій українській землі, де прапор – кольору осіннього степу та блакитного неба, а ще чорної землі та розмитої багряної крові. Один як свідчення нашої чистоти і незбагненності, інший – упертої боротьби за омріяну свободу. Для України настав тяжкий і відповідальний час. Після Майдану, побачивши, що Україна обрала собі європейський шлях, наш «старший брат», відчувши загрозу, що демократія з України перекинеться на Росію, розпочав проти нас війну. Українці зрозуміли, хто у всі віки нас принижував, забрав у нас історичну правду, нищив нашу мову, а зараз хоче забрати і волю, і європейство. Завдяки агресії путінської Росії в українців пробудилося вічне прагнення до волі та незалежності. Добре, що в Україні виросла свідома молодь і є достатньо досвідчених військових, які вірять, що спільно ми переможемо тероризм всередині держави і дамо гідну відсіч агресії зовні. Ось і наша школа, і наше село пишаються своїми синами-героями, які там, на Сході України, героїчно борються з підступним ворогом, щоб ми тут мали мирне життя. <br /> Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українц... Плекаємо патріотів України <br /> Життя інколи ділиться на «до» і «після». І буває це не десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій українській землі, де прапор – кольору осіннього степу та блакитного неба, а ще чорної землі та розмитої багряної крові. Один як свідчення нашої чистоти і незбагненності, інший – упертої боротьби за омріяну свободу. Для України настав тяжкий і відповідальний час. Після Майдану, побачивши, що Україна обрала собі європейський шлях, наш «старший брат», відчувши загрозу, що демократія з України перекинеться на Росію, розпочав проти нас війну. Українці зрозуміли, хто у всі віки нас принижував, забрав у нас історичну правду, нищив нашу мову, а зараз хоче забрати і волю, і європейство. Завдяки агресії путінської Росії в українців пробудилося вічне прагнення до волі та незалежності. Добре, що в Україні виросла свідома молодь і є достатньо досвідчених військових, які вірять, що спільно ми переможемо тероризм всередині держави і дамо гідну відсіч агресії зовні. Ось і наша школа, і наше село пишаються своїми синами-героями, які там, на Сході України, героїчно борються з підступним ворогом, щоб ми тут мали мирне життя. <br /> Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. <br /><br /> Перший стенд <br /> «І в пам’яті завжди живий…» <br /> Олег Анатолійович Ващишин <br /> Народився 06 червня 1991 року в с. Селець у сім’ї простих трудівників. Виріс здоровим та загартованим юнаком. У 1997 році Олег пішов у 1 клас Селецької загальноосвітньої школи. Зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень. Брав активну участь у спортивному житті школи. Відвідував спортивні секції з футболу та баскетболу. Неодноразово брав участь у змаганнях з баскетболу районного та обласного рівнів. Серед однокласників завжди користувався незаперечним авторитетом і повагою. Після закінчення школи був призваний до лав Збройних Сил України (2008 рік). Служив у розвідувальній роті військової частини м. Рівне. Після армії працював на будівництві у Києві. <br /> У квітні 2014 року в числі перших пішов добровольцем у зону АТО. У складі 51 механізованої бригади третього батальйону служив навідником гармати на БМП. За короткий час довелося побувати в найгарячіших точках Донецької та Луганської областей. У найскладніших ситуаціях Олег не втрачав власної гідності, витримки та почуття обов’язку. <br /> Загинув восени 2014 року в Ілловайському котлі. <br /> Указом Президента України № 383/2016 від 2 вересня 2016 р. за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). <br /> Другий стенд <br /> «Плекаємо патріотів України» <br /> Я дивлюсь на світлини бійців, <br /> Щирі посмішки, втомлені очі, <br /> Сиві скроні та безліч рубців… <br /> А мій розум сприйняти не хоче: <br /> Це не сон, не синдром маячні, <br /> Ця війна не в далекій країні, <br /> Не в Іраку чи десь там в Чечні, <br /> А в вишневій моїй Україні. <br /> Саме зараз її вояки <br /> Схід країни від зла захищають, <br /> Б’ються насмерть мої земляки, <br /> Кров’ю землю святу поливають. <br /> Щоб країна ввійшла в майбуття <br /> Вільна, сильна, без чвар та війни, <br /> Віддають найцінніше - життя, <br /> України найкращі сини! <br /><br /> Перед вами не просто сини ! Сини - Герої! <br /><br /> Великий Іван Іванович <br /> <br /> Народився 31 березня 1992 року в селі Селець Дубровицького району. З дитинства Іван був жвавим та веселим хлопчиком. Коли йому виповнилось 6 років, він пішов до першого класу Селецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Ще з дитинства хлопчик проявляв неабиякий інтерес до фізичного виховання, тому мав хороші спортивні досягнення. У 2009 році вступає до Київського регіонального вищого професійного училища будівництва. У 2012 році здобув диплом за спеціальністю технік-будівельник. Відразу після навчання, в 2012 році, Івана призвали до військової служби. Служив хлопець в Роті почесної варти військової частини А4591 міста Севастополя.. Після закінчення служби, з 2013 по 2014 рік, Іван працював будівельником, але таке безхмарне та спокійне життя тривало не довго. Незабаром хлопець отримує повістку на чергову військову службу. 9 квітня 2014 року Іван разом зі своїми односельцями та друзями потрапляє під першу хвилю мобілізації. Спочатку хлопців відправляють на військове навчання, де вони згадують роки своєї служби і набувають нових військових навичок та стратегій. Потім Іван потрапляє до 51 бригади охорони і відправляється з іншими солдатами на Схід в зону антитерористичної операції. Перший час хлопці захищають Луганську область в тих точках, де найбільш складна ситуація. Та невдовзі Івана переводять до 128 бригади і відправляють захищати Луганський аеропорт. Після тяжких місяців служби Іван повертається до рідного села, домівки, матері. <br /> За відвагу, любов до Батьківщини, героїзм Іван Великий нагороджений пам’ятним знаком «За воїнську доблесть» Міністерства Оборони України та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. <br /> Ольховик Сергій Валерійович <br /> Ми прокидаємося вранці, крокуємо до школи, просто живемо. І цим завдячуємо нашим захисникам. Одним із них є Ольховик Сергій Валерійович. Він поряд з сотнями хлопців виборював право жити і працювати в мирі нам усім. Народився Сергій 5 жовтня 1993 р. в с. Селець Дубровицького району. Навчався в Селецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після школи пройшов військову строкову службу у внутрішніх військах в м. Феодосія. <br /> А у квітні 2014 р. був мобілізований у рамках І етапу часткової мобілізації через складну ситуацію в країні. Основним завданням бійця була охорона блокпостів спочатку в Донецькій області, а потім у Луганській. Сім місяців мама Сергія чула від нього слова: «У нас все добре» . За цей період у нього народився братик. І лише в жовтні він зустрівся зі своєю сім’єю. <br /> Нема ціннішого покликання як захищати святині свого народу. Наша перемога - це наша спільна ціль, до якої ми ідемо і не оглядаємось назад. <br /> Українська Армія - це патріотизм, любов і честь. Так було, є і буде. <br /> Берестень Роман Васильович <br /> Берестень Роман Васильович народився 19 липня 1993 року в селі Ясинець Дубровицького району Рівненської області. <br /> У 2000 році пішов у перший клас Ясинецької початкової школи. <br /> З 2003 по 2009 рік навчався у Селецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. <br /> З 2009 по 2012 рік вчився в Дубровицькому професійному ліцеї, де освоїв професії столяра, будівельника, теслі. <br /> У 2012 році був призваний до лав Збройних Сил України. До 2013 року служив у місті Севастопіль. <br /> Через півроку 9 квітня 2014 року був мобілізований для проходження служби в 51 механізовану бригаду м. Володимир-Волинський. Потім був переведений до 24 механізованої бригади м.Яворів. Під час антитерористичної операції на сході країни захищав міста Слов’янськ, Лутугін (аеропорт), Луганськ. <br /> Через 5 місяців безперервної служби, 10 вересня 2014 року, повернувся додому <br /> Гераймович Сергій Васильович <br /> Гераймович Сергій Васильович народився 20 квітня 1991 року в селі Селець Дубровицького району. Навчався в Селецькій ЗОШ, яку закінчив у 2009 році. <br /> У цьому ж році розпочав навчання в Дубровицькій автошколі, по закінченню навчання в 2010 році був призваний на службу в Збройні Сили України за контрактом. Службу проходив у м.Рівне в 264 окремому радіо-технічному батальйоні, де отримав звання «Старший солдат». У 2013 році був звільнений з лав Збройних Сил України, але недовго юнак був у стінах рідного дому . 19 травня 2014 року був мобілізований на військовий полігон с.Тучин, де пройшов 3-х місячну підготовку в 2 батальйоні 30-тої окремої механізованої бригади. <br /> 16 липня 2014 року батальйон вирушив в зону АТО. Разом з товаришами Сергій побував у найгарячіших точках Донецької області. 10 лютого 2015 року під м.Краматорськ юнак був поранений під час обстрілу, від госпіталізації мужній хлопець відмовився і лікувався на місці, водночас несучи службу . У травні 2015 року був демобілізований з лав Збройних Сил України. <br /> Великий Володимир Григорович <br /> Володимир народився 13 червня 1989 року. Навчався в Селецькій ЗОШ I-III ступенів з 1995 року по 2006 рік. Із спогадів учителів, вже в школі серед однолітків Володимир користувався авторитетом і повагою. Мав хороші спортивні досягнення. Він дуже вимогливий до себе, чесний і самокритичний. Серед друзів вирізнявся вихованістю, скромністю, вмінням дружити з усіма. <br /> Після закінчення школи Володимир вступив до Рівненського торгово-професійного ліцею за спеціальністю «Радіомеханік з ремонту телерадіоапаратури». За час навчання в ліцеї проявив себе з хорошої сторони, завжди виконував дані йому доручення, брав активну участь у спортивних змаганнях. У ліцеї Володимиру присвоїли III розряд радіомеханіка. <br /> Був призваний на службу у військову частину А0831 м. Миколаєва. Як солдат зарекомендував себе з позитивної сторони, дисциплінованим військослужбовцем. Як характеризує командир взводу - викладач капітан О.А.Білий, Володимир за характером спокійний, добродушний, врівноважений, відвертий, справедливий, безкомпромісний. Мама Інна Павлівна, тато Григорій Павлович пишаються своїм сином, адже напевно свій найбільш героїчний вчинок Володимир зробив саме в теперішній нелегкий для країни час. Володимир з 20 липня 2014 року захищає Батьківщину в секторі «Д» зони проведення АТО. Володимир - стрілець 2 відділення охорони 2 взводу військової частини ППВО 113 славнозвісного батальйону «Горинь». <br /> Євдокимов Олександр Ігорович <br /> Навчаючись у школі, Саша зарекомендував себе старанним, здібним учнем. Після закінчення Селецької школи у 2002 році продовжив навчання в Рівненському професійному ліцеї, здобувши професію верстатника широкого профілю. У 2003 році Олександр був призваний в армію, службу проходив в місті Кременчуг в ракетних військах і артилерії. За відповідальне ставлення до виконання обов’язків неодноразово був відзначений командуванням частини. Повернувшись з армії, в 2005 році Саша здобув професію муляра- штукатура в професійному навчальному закладі міста Дубровиці. Трудова біографія його розпочалась на новобудовах Києва, Дубровиці, Сельця, працював у приватному підприємстві Голяки П.П. 19 березня 2014 року, як старший солдат, Дубровицько-Зарічненським військовим об’єднаним районним комісаріатом Саша був призваний в Збройні Сили України, в травні направлений на полігон в Тучин, а 18 липня поїхав в зону АТО Донецької області. З того часу він побував під Волновахою, в Амбросіївці, Дельнове, де займався охороною блокпостів. У цей важкий час воїни оберігають кордони нашої держави, бережуть наш сон і спокій, наше життя, захищають наші родини, ціною власного життя захищають мир, єдність і майбутнє України. Ми захоплюємося їхнім героїзмом, мужністю і відвагою. <br /> Коваленко Микола Михайлович <br /> Народився 28 травня 1992 року в селі Селець. Ріс жвавим, рухливим, допитливим хлопчиком. У вересні 1998 року пішов до 1 класу Селецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. За роки навчання в школі зарекомендував себе як старанний, працелюбний учень. Навчався в міру своїх сил і можливостей. Мав добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставився сумлінно, брав активну участь у спортивному житті класу та школи, мав авторитет серед товаришів. Після закінчення 9 класу вступив до Дубровицького професійного ліцею, по закінченні якого підробляв на сезонних роботах. Був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у Яворові Львівської області, служив рядовим у сухопутніх військах. 5 травня 2015 року був призваний на військову службу в зону АТО за контрактом. Служив мінометником спочатку на Рівненському полігоні, понім Львівському, а далі Луганська область. Був на передовій. Під час ротацій у лютому 2016 був поранений. Близько 3-х місяців проходив лікування у госпіталях Харкова, Львова. Після реабілітації повернувся у військову частину Яворівського полігону. <br /> Петрушко Василь Миколайович <br /> Народився 13 липня 1989 року в селі Ясинець Дубровицького району Рівненської області. <br /> У 1995 році пішов до 1 класу Ясинецької початкової школи. У 2005 році закінчив 9 класів Селецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, після цього навчався у Дубровицькому професійному ліцеї за професією столяра-будівельника та тесляра. <br /> У 2009 році навчався в Дубровицькій автошколі і отримав посвідчення водія категорії «В» та «С». <br /> З 2009 по 2010 рік проходив строкову військову службу, де набув умінь та навичок кранівника. З 09.04.2014 року по 27.01.2015 року був призваний у Збройні сили України на підставі указу Президента України від 17.03.2014 року №303 «Про часткову мобілізацію». У період з 18.06.2014 по 31.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. <br /> З травня по червень 2015 року проходив навчання за спеціальністю підприємець-початківець і з липня 2015 року зареєстрований як приватний підприємець. Проживає в селі Ясинець. <br /> Слава вам, наші Герої! Слава Україні! <br /> « Герої Небесної Сотні» <br /> « Небесна сотня » це більше 100 людей , загиблих під час протистояння на Майдані в лютому 2014 року, в основному , від рук снайперів , що засіли на дахах будівель і стріляли в беззбройних людей на ураження. Найкривавішим днем став четвер, 20 лютого , коли загинуло більше 40 осіб. У « небесної сотні» виявилися не тільки українці , а й громадяни Грузії , Росії та Білорусії. Російська Вікіпедія « прославилася » тим , що статтю під назвою « Небесна сотня» звідти видаляли тричі , що викликало праведний гнів майданівців . <br /><br /> Захисники Майдану традиційно ділилися на «сотні» , за аналогією з козаками. У кожного такого підрозділу був свій командир , відповідальний за підтримання порядку в сотні. Майже половину « Небесної сотні » складали майданівці ,що приїхали з західних областей України . Бійців «Небесної сотні » ховали з почестями , як героїв . Серед них виявилися як студенти , так і представники більш старшого покоління , у багатьох з яких залишилися маленькі діти. <br /><br /> В<span style="color:blue">ірш невідомого автора[color=blue] <br /> НЕБЕСНА СОТНЯ… ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ВМИРАЮТЬ ВОРОГИ</span> <br /> …і мовчки сотня непокорених героїв <br /> відходила у чисті небеса, <br /> і погляди знесилених мільйонів <br /> дивились вслід братам, батькам, синам; <br /> у темне небо по руках в відкритих трунах <br /> до світу кращого крізь сльози матерів, <br /> не буде прощення убивцям й нам не буде, <br /> коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив, <br /> хто не дістався правди, оступившись на півкроці, <br /> хто згас за нас, недотягнувши до весни, <br /> тримає курс у небеса славетна сотня, <br /> землі своєї упокоєні сини. <br /> горять серця, палають вільні душі, <br /> зійшла зоря, гряде нове життя, <br /> герої не вмирають, кличуть нас на барикади, <br /> і хай прийме тіла їх мерзла ще земля, <br /> витає дух нескореної волі, <br /> гримлять щити, молитви і пісні, <br /> рядами рівними між нас ідуть герої, <br /> усі, хто голову поклав в ці темні дні. <br /> Автор: Наталія Лавлєнцева. <br /> Небесна Сотня – <br /> То в серцях вогонь. <br /> Він гаряче палав за Україну. <br /> Віднині тихим співом заспокой <br /> Ти, земле рідная, <br /> Свою дитину. <br /> Пташиним співом, <br /> Шелестом трави. <br /> Блакитним небом, <br /> Злотим колоссям. <br /> Останній раз, <br /> Як мати, пригорни <br /> Чоло високе <br /> В обрамку волосся. <br /> Небесній Сотні <br /> Шана й молитви, <br /> За чисті душі, <br /> Що злетіли в небо. <br /> Їм шлях високий <br /> Боже, освяти. <br /> І в мирі, Господи, <br /> Прийми до себе. https://lydmula1.ucoz.ua/blog/plekaemo_patriotiv_batkivshhini/2017-01-31-74 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/plekaemo_patriotiv_batkivshhini/2017-01-31-74 Tue, 31 Jan 2017 14:07:13 GMT [Тема 1. Українські землі в ХVІ ст. <br /> І варіант <br /> Учень(учениця) _________________________________________________________________________ <br /><br /> 1) Вибери правильну відповідь: <br /><br /> Кревська унія була прийнята в: <br /> а) 1385р. <br /> б) 1569р. <br /> в) 1596р. <br /><br /> 2) З чиїм ім’ям пов’язують заснування Запорозької Січі? <br /><br /> а) Д. Вишневецький <br /> б) І. Сірко <br /> в) С. Наливайко <br /><br /> 3) Коли це сталось? <br /> Реєстр для українських козаків польським урядом був заснований: <br /> а) 1529р. <br /><br /> б) 1572р. <br /> в) 1586р. <br /><br /> 4) Визначи поняття за ознакою <br /> Форма державного устрою, союзна держава, що складається з державних утворень (республік, штатів, земель тощо), які проводять самостійну внутрішню політику. <br /> ___________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 5) Знайди відповідності між поняттям та визначенням <br /> <br /> 1. Козак <br /> 2. Магнат <br /> 3. Шляхтич <br /> 1 2 3 <br /> <br /><br /> а) великий землевласник в Україні та Польщі, представник родової й багатої знаті. <br /> б) дворянин у Польщі, Україні в ХVІ- ХVІ ст. , походить від лицарства, яке мало станові права на носіння зброї та наслідування власності. <br /> в) вільна озброєна людина. <br /><br /> <br /> 6) Якого права повністю позбавлялись українські селяни згідно «Поміру на волоки»? <br /> а) Укладати шлюб без дозволу польського магната; <br /><br /> б) Володіти зем... [Тема 1. Українські землі в ХVІ ст. <br /> І варіант <br /> Учень(учениця) _________________________________________________________________________ <br /><br /> 1) Вибери правильну відповідь: <br /><br /> Кревська унія була прийнята в: <br /> а) 1385р. <br /> б) 1569р. <br /> в) 1596р. <br /><br /> 2) З чиїм ім’ям пов’язують заснування Запорозької Січі? <br /><br /> а) Д. Вишневецький <br /> б) І. Сірко <br /> в) С. Наливайко <br /><br /> 3) Коли це сталось? <br /> Реєстр для українських козаків польським урядом був заснований: <br /> а) 1529р. <br /><br /> б) 1572р. <br /> в) 1586р. <br /><br /> 4) Визначи поняття за ознакою <br /> Форма державного устрою, союзна держава, що складається з державних утворень (республік, штатів, земель тощо), які проводять самостійну внутрішню політику. <br /> ___________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 5) Знайди відповідності між поняттям та визначенням <br /> <br /> 1. Козак <br /> 2. Магнат <br /> 3. Шляхтич <br /> 1 2 3 <br /> <br /><br /> а) великий землевласник в Україні та Польщі, представник родової й багатої знаті. <br /> б) дворянин у Польщі, Україні в ХVІ- ХVІ ст. , походить від лицарства, яке мало станові права на носіння зброї та наслідування власності. <br /> в) вільна озброєна людина. <br /><br /> <br /> 6) Якого права повністю позбавлялись українські селяни згідно «Поміру на волоки»? <br /> а) Укладати шлюб без дозволу польського магната; <br /><br /> б) Володіти землею і купувати її; <br /> в) Переходити від одного хазяїна до іншого; <br /> г) Володіти рухомим майном, необхідним для виконання земельних робіт. <br /><br /> 7) Співвіднеси особу з фактом біографії <br /> 1. Дмитро Вишневецький <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 2. Іван Федоров <br /> 3. Северин Наливайко <br /> 4. Стефан Баторій <br /> а) Керівник великого селянсько – козацького повстання в Україні та Білорусії проти гноблення місцевих, польських та литовських феодалів, проти насадження католицизму. <br /> б) Він видрукував у московській типографії «Апостол» за велінням царя Івана ІV Грозного. <br /> в) Польський король, офіційно визнав реєстр українського козацтва. <br /> г) Представник небагатого князівського роду на Волині. Був черкаським і канівським старостою (намісником) великого князя литовського на півдні України. <br /><br /> 8) Співвіднеси дату з подією <br /> 1. 1534р. <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 2. 1572р. <br /> 3. 1576р. <br /> 4. 1586р. <br /> а) відкриття князем Острозьким першого православного колегіуму <br /> б) початок реєстрового козацтва <br /> в) заснування ордену єзуїтів <br /> г) заснування у Львові першого в Україні братства <br /> 9) Розтав події в хронологічній послідовності <br /> а) Виникнення українського козацтва <br /> б) Створенні Львівської братської школи <br /> в) Козацьке повстання Криштофа Косинського <br /> г) Видання Острозької Біблії <br /> <br /><br /> 10) По фактах біографії назви історичну особу. <br /> В останні роки життя працював в Україні (у Львові, Острозі), видав перший у східних слов’ян друкований підручник. Похований в Онуфріївському монастирі у Львові. <br /> __________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 11) Склади план відповіді: <br /> «Українська культура ХVІ ст.» <br /> ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 12) Визначи позитивні і негативні наслідки події: <br /> Берестейська церковна унія. <br /><br /> Позитивні наслідки Негативні наслідки <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /><br /> Оцінка ______________________________________(балів) <br /><br /> Тема 1. Українські землі в ХVІ ст. <br /> ІІ варіант <br /> Учень(учениця) _________________________________________________________________________ <br /><br /> 1) Вибери правильну відповідь <br /> Люблінська унія була прийнята в: <br /> а) 1385р. <br /><br /> б) 1569р. <br /> в) 1596р. <br /><br /> 2) Де було засноване перше братство? <br /><br /> а) Львів <br /> б) Кам’янець – Подільський <br /> в) Київ <br /><br /> 3) Коли це сталось? <br /> Вперше українське козацтво згадується в: <br /><br /> а) к. ХІV ст. <br /> б) к. ХV ст. <br /> в) к. ХVІ ст. <br /><br /> 4) Визначи поняття за ознакою <br /> Форма державного правління , при якій державні органи обираються народом. <br /> ____________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 5) Знайди відповідності між поняттям та визначенням <br /> <br /> 1. Братства <br /> 2. Культура <br /> 3. Інкорпорація <br /><br /> 1 2 3 <br /> <br /><br /> а) приєднання. Включення однієї держави до складу іншої <br /> б) досягнення суспільства в мистецтві, науці, в організації життя; все,що створено людством протягом свого існування. <br /> в) громадська організація православного українського населення, яка вела культурно – просвітницьку роботу, допомагала бідним, виступала за відновлення православної церкви. <br /><br /> <br /> 6) Які умови сприяли появі українського козацтва? <br /> а) розвиток ринкової економіки в країнах Західної Європи та зростання попиту на зерно; <br /> б) політика польського уряду по відношенню до українського народу; <br /> в) покріпачення українського селянства; <br /><br /> г) політика московського уряду; <br /> д) небезпека з боку Кримського ханства та Османської імперії; <br /><br /> 7) Співвіднеси особу з фактом біографії <br /> 1. Дмитро Вишневецький <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 2. Костянтин Острозький <br /> 3. Северин Наливайко <br /> 4. Герасим Смотрицький <br /> а) його героїчна смерть в Стамбулі оспівана в народних думах про відважного козака Байда. <br /> б) він народився в сер. ХVІ ст., за одними відомостями – у Кам’янець – Подільському, за іншими – в Гусятині на Тернопільщині. Його батько був закатований слугами польського магната Калиновського. <br /> в) перший ректор Острозької греко – слов’янської школи, автор твору «Ключ царства небесного». <br /> г) він походить від волинської гілки Мономаховичів – Романовичів, нащадків Романа і Данила Галицьких. <br /><br /> 8) Співвіднеси дату з подією. <br /> 1. 1385р. <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 2. 1578р. <br /> 3. 1591-1593рр. <br /> 4. 1594-1596рр. <br /> а) козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського <br /> б) Кревська унія <br /> в) запровадження реєстрового козацтва Стефаном Баторієм <br /> г) козацька війна під проводом Северина Наливайко <br /><br /> 9) Розтав події в хронологічній послідовності <br /> <br /> а) Берестейська унія <br /> б) заснування ордену єзуїтів <br /> в) заснування Д. Вишневецьким першої Запорозької Січі на о. Хортиця <br /> г) у Львові Іван Федоров видрукував «Апостол» <br /><br /> 10) По фактах біографії назви історичну особу. <br /> Належав до нащадків княжого роду Гедеміновичів, які поріднилися з українськими магнатами, займав посаду черкаського та канівського старости, отримав від польського короля доручення охороняти прикордоння від татар і влаштувати захисне укріплення проти кримчаків. <br /> __________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 11) Склади план відповіді: <br /> «Закріпачення українського селянства». <br /> ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 12) Визначи позитивні і негативні наслідки події: <br /> Люблінська унія <br /><br /> Позитивні наслідки Негативні наслідки <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /><br /> Оцінка ______________________________________(балів) <br /><br /> Тема 1. Українські землі в ХVІ ст. <br /> ІІІ варіант <br /> Учень(учениця) _________________________________________________________________________ <br /><br /> 1) Вибери правильне твердження: <br /> Берестейська унія була прийнята в: <br /> а) 1385р. <br /><br /> б) 1569р. <br /> в) 1596р. <br /><br /> 2) Запорозька Січ була: <br /><br /> а) козацькою республікою <br /> б) демократичною республікою <br /> в) аристократичною республікою <br /><br /> 3) Коли це сталось? <br /> Держава Річ Посполита виникла в: <br /><br /> а) 1385р. <br /> б) 1410р. <br /> в) 1569р. <br /><br /> 4) Визначи поняття за ознакою <br /> Виробництво, яке підпорядковане якнайбільшому продажу товарів на ринку. <br /> ____________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 5) Знайди відповідності між поняттям та визначенням <br /> <br /> 1. Унія <br /> 2. Клейноди <br /> 3. Гетьман <br /> 1 2 3 <br /> <br /><br /> а) Союз, об’єднання. <br /> б) Глава реєстрового війська. <br /> в) Дорогоцінні знаки старшинської влади. <br /><br /> <br /> 6) Вибери правильне твердження. <br /> Реєстрові козаки мали такі привілеї: <br /> а) Отримували плату за службу; <br /> б) Звільнялись від усіх державних повинностей і податків; <br /><br /> в) Звільнялись від адміністративної і судової відповідальності; <br /> г) Мали дозвіл займатись торгівлею і промислами; <br /> д) Отримували землеволодіння; <br /><br /> 7) Співвіднеси особу з фактом біографії <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 1. Дмитро Вишневецький <br /> 2. Костянтин Острозький <br /> 3. Іван Федоров <br /> 4. Іов (Йов) Борецький <br /> а) Він збудував замок на одному з дніпровських островів для захисту від татарських набігів. <br /> б) Він – найбільший православний магнат України. <br /> в) Він видрукував «Апостол», «Буквар», Острозьку Біблію. <br /> г) Автор кількох книжок релігійно – філософського змісту, серед них «Євангеліє учительне», «Анфологіон» тощо. <br /><br /> 8) Співвіднеси дату з подією. <br /> 1. 1489р. <br /> 1 2 3 4 <br /> <br /> 2. 1556р. <br /> 3. 1596р. <br /> 4. 1591-1593рр. <br /> а) заснування Д. Вишневецьким першої Запорозької Січі на о. Хортиця <br /> б) козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського <br /> в) перша згадка про українське козацтво в письмових джерелах <br /> г) утворення греко - католицької церкви <br /><br /> 9) Розтав події в хронологічній послідовності <br /> а) заснування першого в Україні братства <br /> б) утворення реєстрового козацького війська <br /> в) козацька війна під проводом Северина Наливайко <br /> <br /> г) Кревська унія <br /><br /> 10) По фактах біографії назви історичну особу. <br /> Народився в сім’ї господаря (князя) Валахії та Молдови. Отримав початкову освіту у Львівській братській школі, навчався в кількох університетах Західної Європи. Був архімандритом Києво – Печерської лаври, митрополитом Київським і Галицьким. <br /> _________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 11) Склади план відповіді: <br /> «Виникнення українського козацтва» <br /> ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 12) Визначи позитивні і негативні наслідки події: <br /> Створення реєстрового козацтва. <br /> Позитивні наслідки Негативні наслідки <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /><br /> Оцінка ______________________________________(балів) <br /><br /> КЛЮЧІ – ВІДПОВІДІ <br /> Тема 1. Українські землі в ХVІ ст. <br /> І варіант <br /> 1) – а <br /> 2) - а <br /> 3) - б <br /> 4) – федерація <br /> 1 2 3 <br /> в а б <br /> 5) <br /><br /> 6) - в <br /> 1 2 3 4 <br /> г в а в <br /> 7) <br /><br /> 1 2 3 4 <br /> в б а г <br /> 8) <br /><br /> а г б г <br /> 9) <br /><br /> 10) - Іван Федоров <br /><br /> ІІ варіант <br /> 1) -б <br /> 2) - а <br /> 3) - б <br /> 4) – республіка <br /> 1 2 3 <br /> в б а <br /> 5) <br /><br /> 6) – б, в, д <br /><br /> 1 2 3 4 <br /> а б г в <br /> 7) <br /><br /> 1 2 3 4 <br /> б в а г <br /> 8) <br /><br /> г б а в <br /> 9) <br /><br /> 10) – Дмитро Вишневецький <br /><br /> ІІІ варіант <br /><br /> 1) - в <br /> 2) - а <br /> 3) - в <br /> 4) – товарне виробництво <br /> 1 2 3 <br /> а в б <br /> 5) <br /><br /> 6) – б, в, д <br /> 1 2 3 4 <br /> а б в г <br /> 7) <br /><br /> 1 2 3 4 <br /> в а г б <br /> 8) <br /><br /> г а б в <br /> 9) <br /><br /> 10) – Петро Могила https://lydmula1.ucoz.ua/blog/testi_dlja_urokiv_istoriji_ukrajini_8_klas/2017-01-31-73 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/testi_dlja_urokiv_istoriji_ukrajini_8_klas/2017-01-31-73 Tue, 31 Jan 2017 13:58:41 GMT (Всесвітня історія 8 клас) <br /> Тема: Узагальнення з теми «Вступ. Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізацій. Людина ранньої нової доби. Реформація та контрреформація» <br /> Мета: перевірити рівень підготовки учнів з теми відповідно до програмових вимог: рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння і використання; перевірити рівень набутих умінь і сформованих навичок; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивченої теми. <br /> Обладнання: картки з тестовими завданнями. <br /> Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. <br /> Хід уроку <br /> І. Організаційний момент <br /> Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи. <br /> ІІ. Виконання завдань <br /> 1) Б 2) В 3) Г 4) В 5) В 6) В <br /> 7) Реформа́ція (від лат. reformatio - перетворення, виправлення) — християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи у 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади. <br /> 8) Мартін Лютер <br /> 9) Жан Кальвін <br /> 10) Ні, Ні, Так,Так, Так. <br /> 11) 1-Г;2-Б; 3- В; 4-А <br /> ІІІ. Домашнє завдання <br /> 1. Повторити §3-8 <br /><br /> Тест №1 (Всесвітня історія 8 клас) <br /> Узагальнення з теми <br /> «Вступ. Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізаці... (Всесвітня історія 8 клас) <br /> Тема: Узагальнення з теми «Вступ. Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізацій. Людина ранньої нової доби. Реформація та контрреформація» <br /> Мета: перевірити рівень підготовки учнів з теми відповідно до програмових вимог: рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння і використання; перевірити рівень набутих умінь і сформованих навичок; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивченої теми. <br /> Обладнання: картки з тестовими завданнями. <br /> Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. <br /> Хід уроку <br /> І. Організаційний момент <br /> Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи. <br /> ІІ. Виконання завдань <br /> 1) Б 2) В 3) Г 4) В 5) В 6) В <br /> 7) Реформа́ція (від лат. reformatio - перетворення, виправлення) — християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи у 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади. <br /> 8) Мартін Лютер <br /> 9) Жан Кальвін <br /> 10) Ні, Ні, Так,Так, Так. <br /> 11) 1-Г;2-Б; 3- В; 4-А <br /> ІІІ. Домашнє завдання <br /> 1. Повторити §3-8 <br /><br /> Тест №1 (Всесвітня історія 8 клас) <br /> Узагальнення з теми <br /> «Вступ. Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізацій. Людина ранньої нової доби. Реформація та контрреформація» <br /> Дата _______________________ Прізвище, ім’я _______________________ <br /> І рівень (0,5 бала) <br /> 1. Першовідкривач Америки? <br /> а) Мартін Лютер б) Христофор Колумб <br /> в) Васко да Гама г) Ернан Кортес <br /> 2 . Здійснив першу навколосвітню подорож ? <br /> а) Афонсу Альбукерке б) Христофор Колумб <br /> в) Фернан Магеллан г) Ернан Кортес <br /> 3. Місто, яке стало центром кальвінізму ? <br /> а) Париж б) Київ <br /> в) Лондон г) Женева <br /> 4. В якому році розпочалась Реформація? <br /> а) 1540 році б) 1565 році в) 1517 році г) 1600 році <br /> 5. Наступ на Реформацію називається: <br /> а) Індульгенція б) Контрреволюція <br /> в) Контрреформація г) Антиреформація <br /> 6. Який період історії вивчається у 8 класі? <br /> а) Новий час б) Середньовіччя <br /> в) ранній Новий час г) Новітня історія <br /> ІІ рівень (1 бал) <br /> 7. Дайте визначення термінів: <br /> Реформація — це ____________________________________________________ <br /> ________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> 8. Про кого йдеться: <br /> «Першим виступив проти продажу індульгенцій. Відлучений від церкви. На вимогу відмовитися від свого вчення вимовив фразу, що стала крилатою: «На тому стою і не можу інакше». <br /><br /> 9.Хто зображений на малюнку? <br /> <br /> <br /><br /> _______________________________ <br /><br /> ІІІ рівень (1,5 бала) <br /> 10. Так чи ні? <br /> 1. Першовідкривачем Америки був Амеріго Веспуччі _____ <br /> 2. Першу навколосвітню подорож здійснив Христофор Колумб ____ <br /> 3. Америка була відкрита у 1492 році. ________ <br /> 4. Мартін Лютер поклав початок Реформації. _______ <br /> 5. З Америки в Європу завезли какао. _____ <br /><br /> 11. Установіть відповідність між описом та особистістю. <br /> 1. Цей мореплавець отримав від короля Португалії три кораблі з екіпажем та сто сімдесят чоловік команди. Він відкрив те, чого Колумбу, попри всі його намагання, відкрити не вдалося. А) Христофор Колумб <br /> 2. Він народився у збіднілій дворянській родині. Авантюрист. Шукач пригод. Підкорив Мексику. Б) Ернан Кортес <br /> 3. Цей священик закінчив два університети. Він переконував своїх <br /> прихожан у тому, що влада повинна перебувати в руках народу. <br /> Очолив Селянську війну в Німеччині. Був схоплений і страчений В) Томас Мюнцер <br /> 4. Він народився в Італії, але плавав під іспанським прапором. В Іспанії отримав звання адмірала та був упевнений, що в результаті <br /> здійсненої ним експедиції досяг східних берегів Індії або Китаю. Г) Васко да Гама <br /> 1.____ 2.____ 3.____ 4.____ <br /> IV рівень (3 бала) <br /> 12. Чому і які верстви населення підтримали вчення Кальвіна? Які з його настанов не втрачають значення й сьогодні? <br /> ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /> ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ <br /><br /> Оцінка____________ https://lydmula1.ucoz.ua/blog/uzagalnennja_znan_z_temi_veliki_geografichni_vidkrittja_8_klas/2016-10-15-71 khomich19 https://lydmula1.ucoz.ua/blog/uzagalnennja_znan_z_temi_veliki_geografichni_vidkrittja_8_klas/2016-10-15-71 Sat, 15 Oct 2016 13:45:51 GMT <p><br /> <strong>Тема. Екологічні проблеми початку ХХІ ст.&nbsp;</strong><strong>в Україні</strong></p> <p><strong>Очікувані результати</strong></p> <p>Після цього уроку усні зможуть: характеризувати стан навколишнього середовища; визначати суть проблеми охорони довкілля в Україні; називати глобальні екологічні небезпеки в Україні та пропонувати шляхи їх подолання; розвинути навички роботи з текстовими та візуальними джерелами інформації.</p> <p><strong>Тип уроку</strong>: урок засвоєння нових знань.</p> <p>Хід уроку</p> <p><strong>І. Організаційний момент уроку</strong></p> <p><strong>ІІ . Актуалізація опорних знань</strong></p> <p>У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом слайдів). Спочатку створив Бог небо і землю. І темно було над безоднею. І створив Бог світло.</p> <p>І сказав він: &laquo;Хай збереться вода, яка під небом, в одне місце &mdash; і стане суша&raquo;. І сталося за словом Божим.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Хай проросте усяка трава і дерево плодове, і хай дає воно плід із насінням своїм і родиться на землі&raquo;. І сталося так.</p> <p>І побачив Бог, що це добре.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Нехай населяться води рибою усякою, і птахи полетять під небом, і породить земля душу живу: звірів, плазунів і комах&raquo;. І сталося так, і благословив їх Бог, говорячи: &laquo;Плодіться і множтеся&raquo;.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Створимо людину за образом Нашим і подобою.</p> <p>І хай володіє вона і рибами в морі, і птахами в небі, і звіриною на земл... <p><br /> <strong>Тема. Екологічні проблеми початку ХХІ ст.&nbsp;</strong><strong>в Україні</strong></p> <p><strong>Очікувані результати</strong></p> <p>Після цього уроку усні зможуть: характеризувати стан навколишнього середовища; визначати суть проблеми охорони довкілля в Україні; називати глобальні екологічні небезпеки в Україні та пропонувати шляхи їх подолання; розвинути навички роботи з текстовими та візуальними джерелами інформації.</p> <p><strong>Тип уроку</strong>: урок засвоєння нових знань.</p> <p>Хід уроку</p> <p><strong>І. Організаційний момент уроку</strong></p> <p><strong>ІІ . Актуалізація опорних знань</strong></p> <p>У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом слайдів). Спочатку створив Бог небо і землю. І темно було над безоднею. І створив Бог світло.</p> <p>І сказав він: &laquo;Хай збереться вода, яка під небом, в одне місце &mdash; і стане суша&raquo;. І сталося за словом Божим.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Хай проросте усяка трава і дерево плодове, і хай дає воно плід із насінням своїм і родиться на землі&raquo;. І сталося так.</p> <p>І побачив Бог, що це добре.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Нехай населяться води рибою усякою, і птахи полетять під небом, і породить земля душу живу: звірів, плазунів і комах&raquo;. І сталося так, і благословив їх Бог, говорячи: &laquo;Плодіться і множтеся&raquo;.</p> <p>І сказав Бог: &laquo;Створимо людину за образом Нашим і подобою.</p> <p>І хай володіє вона і рибами в морі, і птахами в небі, і звіриною на землі&raquo;. І сталося так. І побачив Бог, що це добре.</p> <p>Так розпочався колообіг життя&hellip;</p> <p>Коло &mdash; це символ сонця.</p> <p>Коло &mdash; це символ єдності.</p> <p>Коло&mdash; це суспільство людей, серед яких ми живемо.</p> <p>У природі все пов&rsquo;язано і розвивається по колу.</p> <p>Всі важливі для людей питання прийнято вирішувати за &laquo;круглим столом&raquo;.</p> <p>Коло &mdash; це символ дружби і того, що тільки спільно, всі разом ми зможемо вистояти.</p> <p>Коло &mdash; це наша планета, наша Земля, і саме її проблеми стають сьогодні предметом нашої пильної уваги.</p> <p><em>Завдання</em></p> <p>1. Як ви вважаєте, у який спосіб сьогодні можна схарактеризувати взаємини між людиною і природою &mdash; посилення чи послаблення залежності людини від навколишнього середовища?</p> <p>2. Які екологічні проблеми постали сьогодні перед людством?</p> <p><strong>ІІІ . Мотивація навчальної діяльності</strong></p> <p>У ч и т е л ь. Сьогодні ми будемо говорити про глобальні екологічні проблеми. Ви готували проекти до уроку. Уявіть собі, що перед вами сидять банкіри, що володіють величезними капіталами.</p> <p>Спробуйте своїм виступом переконати, що саме ваша проблема є найбільш загрозливою для людства і що розв&rsquo;язання саме вашої проблеми вимагає фінансування. Тобто ваша задача &mdash; знайти гроші для вашого проекту.</p> <p><strong>ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу</strong></p> <p><strong><em>Виступи учнів</em></strong></p> <p>1. &laquo;Урбанізація&raquo;.</p> <p>2. &laquo;Забруднення світового океану&raquo;.</p> <p>3. &laquo;Чорнобильська катастрофа&raquo;.</p> <p>4. &laquo;Ми з тобою однієї крові&raquo;.</p> <p><strong><em>1-й проект. Урбанізація</em></strong></p> <p>На початку XXI ст. людство повною мірою відчуло глобальну екологічну кризу. Ймовірно, людина перейшла допустимі межі впливу на природу, що поставило під загрозу існування сучасної цивілізації. Один необережний крок &mdash; і людство &laquo;зірветься&raquo; у прірву. Один необдуманий рух &mdash; і людство може зникнути з обличчя землі.</p> <p>Однією з найбільш серйозних проблем сучасності стала масова урбанізація суспільства. Сьогодні 48 % всього населення світу проживає в містах. За останні 50 років збільшення кількості великих міст, порівняно з 1900 роком, склало 1000 %! Скупчення промисловості та величезної кількості народу у містах призводить до значних екологічних проблем.</p> <p>Місто з населенням 1 млн осіб витрачає за добу 2 000 т їжі, 625 000 т води, тисячі тонн кам&rsquo;яного вугілля, нафти, газу та продуктів їх переробки.</p> <p>За одну добу мільйонне місто викидає 500 000 т стічних вод, 2 000 т сміття і сотні тонн газоподібних речовин. Усі міста світу викидають щорічно в навколишнє середовище до 3 млрд т твердих промислових та побутових відходів і близько 1 млрд т різних аерозолів, понад 500 км3 промислових і побутових стоків.</p> <p>Прилеглі до міст території перетворюються на величезні смітники.</p> <p>І це проблема не лише наша, а й наступного покоління. Ми знаємо, що розкладання різних матеріалів триває різну кількість часу.</p> <p>Ось деякі цифри:</p> <p>&bull; папір &mdash; 2&ndash;3 роки;</p> <p>&bull; вироби з тканини &mdash; 2&ndash;3 роки;</p> <p>&bull; дерев&rsquo;яні вироби &mdash; кілька десятків років;</p> <p>&bull; консервна банка &mdash; понад 90 років;</p> <p>&bull; поліетиленовий пакет &mdash; понад 200 років;</p> <p>&bull; пластмаса &mdash; 500 років;</p> <p>&bull; скло &mdash; 1000 років.</p> <p>Утилізація сміття &mdash; одна із найважливіших проблем сучасної цивілізації.</p> <p>Сьогодні існує три принципово різних шляхи утилізації сміття: організація звалищ, спалювання і вторинне використання відходів.</p> <p>Проте жоден з них не можна визнати абсолютно прийнятним.</p> <p>Вторинне використання відходів &mdash; найбільш ресурсозберігаючий шлях, але він не завжди рентабельний як в економічному, так і в екологічному плані.</p> <p>Спалювання спричиняє низку екологічних проблем. Вивезення сміття на звалища &mdash; найдешевший, проте найбільш недалекоглядний спосіб його утилізації.</p> <p>Звалища (особливо навколо великих міст) займають величезні площі. Отруйні речовини потрапляють у підземні води, які часто використовують як джерела питної води, розвіюються вітрами по околицях і тим самим завдають шкоди навколишньому середовищу.</p> <p>До того ж, у результаті процесів гниття без доступу повітря утворюються гази, які отруюють довкілля і здатні до самозаймання, тому на звалищах регулярно виникають пожежі, через які в атмосферу викидаються отруйні речовини.</p> <p><em>Шляхи розв&rsquo;язання проблеми</em></p> <p>1. Вибір оптимального місця для сміттєзвалища (за межами міста, не у водоносній зоні).</p> <p>2. Ліквідація несанкціонованих звалищ у межах міста.</p> <p>3. Контроль з боку адміністрації за процесом вивезення сміття.</p> <p>Встановлення системи штрафів за порушення.</p> <p>Ще однією проблемою великих міст є смог.</p> <p>У грудні 1952 р. інформаційні агентства передавали тривожні повідомлення із Лондона, якого спіткало лихо. Безвітряна й дуже холодна погода призвела до скупчення над містом так званого &laquo;чорного смогу&raquo; &mdash; хмари шкідливих, отруйних газів. Це призвело до загибелі в Лондоні близько 4 тис. осіб, десятки тисяч потрапили до лікарень та захворіли на легеневі хвороби.</p> <p>Над іншим великим містом &mdash; Лос-Анджелесом &mdash; через велику загазованість території автотранспортом нерідко з&rsquo;являється так званий &laquo;білий смог&raquo;. Це явище серйозно шкодить здоров&rsquo;ю жителів таких міст, як Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Токіо, Мілан, Мехіко.</p> <p>&laquo;Білий смог&raquo; спостерігають і над українськими містами (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь та ін.).</p> <p>Синюватий прозорий туман, що виникає у сухому, загазованному й теплому повітрі, неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричиняє задуху, бронхіальну астму, емфізему легенів тощо. Листя на деревах в&rsquo;яне, стає плямистим, жовкне. Набагато прискорюється корозія металу, руйнування мармуру, фарб, гуми, швидко псується взуття, одяг, порушується рух транспорту.</p> <p>Що вже казати про організм людини?!</p> <p><em>Шляхи боротьби зі смогом</em></p> <p>&bull; Система очищення повітря на підприємствах міст;</p> <p>&bull; удосконалення двигунів автомобілів й ефективна очистка викидних газів,</p> <p>&bull; попередження пожеж в містах і навколо міст;</p> <p>&bull; максимальне озеленення вулиць, дворів;</p> <p>&bull; створення парків з водоймищами.</p> <p><strong><em>2-й проект. Гідросфера Землі</em></strong></p> <p>Г і д р о с ф е р а &mdash; водне середовище, яке включає поверхневі і підземні води.</p> <p>Поверхневі води в основному зосереджені у Світовому океані, що містить близько 91 % всієї води на Землі. Поверхня Світового океану становить 361 млн км2. Вона приблизно в 2,04 раза більша за площу суші. Якщо розподілити воду рівним шаром, то вона вкриє Землю завтовшки в 3 км.</p> <p>Більшість води на планеті солона. Кількість прісної води становить 6 % від загального обсягу води на Землі, причому дуже обмежена її частка &mdash; лише 0,36 % &mdash; перебуває в легкодоступних місцях.</p> <p>Кожен житель Землі в середньому споживає 1 780 літрів на добу.</p> <p>Проте для задоволення фізіологічних потреб достатньо 2,5 літра на день.</p> <p>Вода &mdash; це не тільки умова життя індивідуального організму.</p> <p>Без неї неможливе існування біосфери, життя на Землі. Та й сама людина на 80 % складається з води.</p> <p>У результаті діяльності людей гідросфера Землі змінюється: зменшується кількість води, придатної для використання, вода забруднюється внаслідок антропогенного впливу.</p> <p><em>Головні чинники забруднення Світового океану</em></p> <p>1. Забруднення нафтою і нафтопродуктами.</p> <p>Щороку у Світовий океан потрапляє більше 10 млн т нафти, тож уже близько 20 % Світового океану вкрито нафтовою плівкою.</p> <p>Поява нафтових плям ускладнює процеси фотосинтезу у воді через припинення доступу сонячних променів, а також спричиняє загибель рослин і тварин. Кожна тонна нафти створює нафтову плівку на площі до 12 км2. Відновлення уражених екосистем триває 10&ndash;15 років.</p> <p>2. Забруднення стічними водами. Це призводить до збагачення води поживними речовинами, надмірного розвитку водоростей і загибелі інших екосистем водойм.</p> <p>3. Забруднення важкими металами. Порушує життєдіяльність водних організмів і людини.</p> <p>4. Забруднення кислотними дощами. Призводить до закислення водойм і загибелі екосистем.</p> <p>5. Бактеріальне та біологічне забруднення. Пов&rsquo;язане з різними патогенними організмами, грибами і водоростями.</p> <p>6. Радіоактивне забруднення. Пов&rsquo;язане зі скиданням радіоактивних відходів.</p> <p>7. Теплове забруднення. Зумовлено скиданням у водойми підігрітих вод ТЕС і АЕС. Призводить до масового розвитку синьо-зелених водоростей, так званого цвітіння води, зменшення кількості кисню і негативно впливає на флору і фауну водойм.</p> <p>8. Механічне забруднення. Близько 2 млн морських птахів і 100 тис. морських тварин, у тому числі і 30 тис. тюленів, що306 року гине, проковтнувши якийсь пластмасовий виріб чи заплутавшись в обривках линв і тросів.</p> <p>Таке варварське ставлення до води просто вражає. А втім,&nbsp;учені різних країн висунули дивовижну гіпотезу: вода &mdash; мисляча субстанція.</p> <p>Вона здатна відтворювати, копіювати, зберігати і передавати інформацію, навіть таку, як людська думка, слово та емоція.</p> <p>Ще 1956 р. в одній закритій лабораторії з розробки засобів масового знищення в Південно-Східній Азії почалася робота над створенням найсильнішої бактеріологічної зброї нового покоління.</p> <p>Властивості цієї зброї фахівці обговорювали на одній з багатогодинних секретних нарад. Але несподівано вона припинилася. Усіх учасників відвезли до госпіталю із симптомами сильного харчового отруєння. Розслідування одразу зайшло в глухий кут, тому що, крім води із графінів на столах, вчені нічого не вживали. Воду перевіряли &mdash; жодних шкідливих домішок.</p> <p>У звіті так і записали: причиною отруєння стала звичайна вода.</p> <p>Вода увібрала якимось чином &laquo;отруйну інформацію&raquo; зі слів людей. Її молекули розташувалися так, що, очевидно, повторили структуру отрути, про яку йшлося.</p> <p>Доктор Емото виявив, що, запам&rsquo;ятовуючи інформацію, вода здатна набувати нових властивостей, хоча хімічний склад її залишається колишнім. Молекули води об&rsquo;єднуються в кластери. Саме вони і стають своєрідними осередками пам&rsquo;яті, у які вода, як на магнітофонну плівку, записує всю інформацію.</p> <p><strong><em>3-й проект. Чорнобиль</em></strong></p> <p>Страшною проблемою для України стала Чорнобильська катастрофа. 26 квітня 1986 стався вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Жодна катастрофа ХХ ст. не мала таких тяжких екологічних наслідків.</p> <p>Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України.</p> <p>Понад 15 тис. людей мешкають в умовах забруднення, яке перевищує 45 Кі/км (за цезієм), 46 тис. &mdash; за умов забруднення від 15 до 45 Кі/км, а ще 150 тис. &mdash; від 5 до 15 Кі/км. Ще близько 1,5 млн осіб проживає на території, де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області).</p> <p>Дезактиваційні роботи, на які було в 1986&ndash;1989 рр. витрачено мільйони, бажаних результатів не дали.</p> <p>Місто Прип&rsquo;ять та прилеглі території ще тривалий час залишатимуться територією відчуження.</p> <p>Викид радіонуклідів склав 77 кг (Хіросіма &mdash; 740). Потерпілими було визнано 9 мільйонів осіб. До складу радіоактивних опадів увійшло близько 30 радіонуклідів.</p> <p>Найбільш небезпечним з радіонуклідів виявився йод-131 з невеликим періодом напіврозпаду. Цей елемент потрапляє в організм людини через дихальні шляхи, концентруючись у щитовидній залозі.</p> <p>У місцевого населення було виявлено симптоми &laquo;чорнобильської хвороби&raquo;: головний біль, сухість у роті, збільшення лімфовузлів, онкологічні пухлини гортані і щитовидної залози.</p> <p>Також у районах, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, підвищилася захворюваність на серцево-судинні хвороби, почастішали спалахи різних інфекцій, значно знизилися показники народжуваності.</p> <p>Частота мутацій серед дітей збільшилася в 2,5 раза, аномалії спостерігалися у кожного п&rsquo;ятого новонародженого, приблизно третина дітей народжувалися з порушеннями психіки.</p> <p>Сліди Чорнобильського лиха &mdash; у генному апараті людства, які, за свідченням медиків, зникнуть лише через 40 поколінь.</p> <p>Ще й досі трапляються мутації серед тварин на забруднених територіях. Можливо, і напівміфічна чупакабра &mdash; теж наслідок мутації.</p> <p>1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки від катастрофи на ЧАЕС в 250 млрд крб.</p> <p>Реальні ж витрати поки що підрахувати складно. Наслідки цього лиха &mdash; вічні, глобальні, тож зараз можна лише говорити про пристосування біосфери.</p> <p><strong><em>4-й проект. &laquo;Ми з тобою однієї крові&raquo;</em></strong></p> <p>Ми так звикли, що поряд з нами живуть ці кумедні створіння. Звикли називати тварин братами нашими меншими. І набагато рідше згадуємо головний закон існування усього живого на Землі: &laquo;Ми з тобою однією крові &mdash; ти і я&raquo;. І якщо ми і справді старші братии &mdash; більш могутні, розумні, сильні, &mdash; кожному з нас треба усвідомити особисту відповідальність за збереження тваринного світу нашої планети. Але для того, щоб охороняти, треба чітко собі уявити: кому і чому загрожує небезпека?</p> <p>1966 р. з ініціативи Міжнародного союзу охорони природи було створено &laquo;Червону книгу&raquo;. Червоний колір &mdash; сигнал небезпеки, адже, за статистикою, щохвилини на Землі зникає один вид живих організмів.</p> <p>Книга має сторінки різного кольору.</p> <p>На чорних сторінках &mdash; тварини, які вже вимерли: мандрівний голуб, тур, дронт, сумчастий тигр, золота жаба, кораловий папуга.</p> <p>На червоних сторінках &mdash; тварини, яким загрожує небезпека та які зникають з обличчя Землі: сніжний барс, кінь Пржевальського, зубр, слонова черепаха, японський журавель, вихухоль.</p> <p>На жовтих &mdash; рідкісні види: їх треба охороняти, щоб вони не опинилися на червоній чи чорній сторінці: панда, білий ведмідь, морж, тушканчик, блакитний тунець.</p> <p>Є і зелені сторінки, з тваринами, яких вдалося врятувати і відродити.</p> <p>Але їх не так уже і багато. Серед них &mdash; бурий ведмідь, коала, сліпун буковинський.</p> <p>Людина &mdash; цар природи чи дбайливий хазяїн? Здається, відповідь очевидна. Лише від нас з вами залежить, чи ми будемо жити на планеті Земля, чи виживатимемо в пустелі.</p> <p>У ч и т е л ь. Сучасна людина дедалі гостріше відчуває свою роз&rsquo;єднаність із природою. Екологічні проблеми, що так рельєфно окреслились останнім часом, спонукають замислитись над самою можливістю подальшого існування людства.</p> <p>Учні читають вірші. Звучить повільна мелодія. На екрані демонструють</p> <p>відповідні слайди.</p> <p><strong>V. Узагальнення та систематизація знань</strong></p> <p>У ч и т е л ь. Космонавти, що побували на орбіті, дивувалися, якою маленькою і беззахисною виглядає наша планета з космосу.</p> <p>Тож не втратьмо її!</p> <p><strong>VІ. Домашнє завдання</strong></p> <p>1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.</p> <p>2. Учні-консультанти готують завдання за питаннями, що стосуються напрямів зовнішньої політики України: Україна &mdash; Західна Європа, Україна &mdash; країни СНД, Україна &mdash; США.</p> https://lydmula1.ucoz.ua/blog/ekologichni_problemi_ukrajini_11_klas/2016-04-17-70 homitchludmila https://lydmula1.ucoz.ua/blog/ekologichni_problemi_ukrajini_11_klas/2016-04-17-70 Sun, 17 Apr 2016 17:04:09 GMT <p align="center"><a name="bookmark219"><em><u>Тема: Опозиційний рух в Україні в середині 60-х &mdash; на початку 80-х рр.</u></em></a></p> <p>Мета: на основі різних джерел ін&shy;формації: характеризувати особливості опозиційного руху 60- 70-х рр.; порівнювати основні вимоги першої та другої хвиль дис&shy;идентського руху.</p> <p>Тип уроку: урок засвоєння нових знань.</p> <p align="center"><strong>ХІД УРОКУ</strong></p> <p><a name="bookmark220">I.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Організаційний момент уроку</a></p> <p><a name="bookmark221">II.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Актуалізація опорних знань</a></p> <p>Бесіда</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто такі &laquo; шістдесятники &raquo; ?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які форми боротьби використовувались дисидентами за часів М. Хрущова?</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи існували причини невдоволення владою в цей період?</p> <p><a name="bookmark222">III.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мотивація навчальної діяльності</a></p> <p><strong>Лист І. Дзюби, І. Світличного, Н. Світличної, Л. Костенко,</strong></p> <p><strong>А.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Горської щодо судового процесу над В. М. Чорноволом</strong></p> <p>&laquo;29 грудня 1967 р.</p>... <p align="center"><a name="bookmark219"><em><u>Тема: Опозиційний рух в Україні в середині 60-х &mdash; на початку 80-х рр.</u></em></a></p> <p>Мета: на основі різних джерел ін&shy;формації: характеризувати особливості опозиційного руху 60- 70-х рр.; порівнювати основні вимоги першої та другої хвиль дис&shy;идентського руху.</p> <p>Тип уроку: урок засвоєння нових знань.</p> <p align="center"><strong>ХІД УРОКУ</strong></p> <p><a name="bookmark220">I.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Організаційний момент уроку</a></p> <p><a name="bookmark221">II.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Актуалізація опорних знань</a></p> <p>Бесіда</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто такі &laquo; шістдесятники &raquo; ?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які форми боротьби використовувались дисидентами за часів М. Хрущова?</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи існували причини невдоволення владою в цей період?</p> <p><a name="bookmark222">III.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мотивація навчальної діяльності</a></p> <p><strong>Лист І. Дзюби, І. Світличного, Н. Світличної, Л. Костенко,</strong></p> <p><strong>А.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Горської щодо судового процесу над В. М. Чорноволом</strong></p> <p>&laquo;29 грудня 1967 р.</p> <p>Першому секретареві ЦК КПУ П. Ю. Шелесту</p> <p>Ми, присутні на судовому засіданні в справі В. М. Чорновола, побачили, що суд цього свого обов&rsquo;язку не виконав. Він проводив&shy;ся некваліфіковано і необ&rsquo;єктивно. Його вирок перебуває в разючій невідповідності до матеріалів слідства і звинувачення і скидається на особисту помсту, розправу наділених владою осіб над людиною, що по-інакшому думає і насмілюється критикувати дії окремих представників радянських установ, тобто здійснює своє конститу&shy;ційне право&raquo;.</p> <p>Запитання</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; За що судили В. Чорновола?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому взагалі міг відбутися подібний суд?</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи були подібні суди винятковим явищем?</p> <p><a name="bookmark223">IV.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу </a></p> <p style="margin-left:35.45pt;">Активізація опозиційного руху в другій половині 60-х &mdash; на початку 70-х рр.</p> <p>Внутрішніми передумовами опозиційного руху бу&shy;ли: практично бездержавний статус України, панування партійно-радянської бюрократії, утиски національного культурно-духовного життя, цілеспрямована русифікація корінного населення.</p> <p>Ігнорування комуністичним режимом законів, норм і правил, підкорення інтересів особи примарним інтересам колективу і тота&shy;літарної держави логічно спричинили виникнення легального руху за права людини, який жорстоко переслідувався режимом. Правозахисна течія руху опору була представлена Українською Ґельсінською групою (УҐГ, 1976-1988).</p> <p>Чималий пласт антирежимної опозиції становили також борці за свободу совісті, зокрема представники православної та репре&shy;сованих Української греко-католицької і різних протестантських церков. Серед визнаних діячів цього руху були Василь Романюк, Йосип Тереля, Георгій Вінс.</p> <p>Отже, основними течіями опозиційного руху в Україні другої половини 50-80-х років були:</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; самостійницька, яку представляли, зокрема, національно-визвольний рух підпільних груп;</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; національно-культурницька, яку презентував рух &laquo;шістдесят&shy;ників&raquo;;</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; правозахисна та рух за свободу совісті (релігійна опозиція).</p> <p><a name="bookmark224">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Склад дисидентського руху</a></p> <p>До дисидентського руху слідом за інтелігенцією поступово втя&shy;гувалось робітництво. Наприклад, під адресованим у квітні 1968 р. вищому партійному та державному керівництву СРСР листом-протестом проти незаконних репресій та судів в Україні з-поміж 139 підписів діячів науки, літератури, мистецтва, виробничої інте&shy;лігенції, педагогів та студентів були прізвища 28 робітників.</p> <p>Відомий аналітик українського руху опору Мирослав Прокоп подав у журналі &laquo;Сучасність&raquo; за 1974 р. своєрідну &laquo;анатомію&raquo; опо&shy;зиції, тобто соціологічний аналіз 530 учасників руху, згаданих у документах самвидаву. За фахом найчисельнішу групу станови&shy;ла інтелігенція (інженери, лікарі, вчителі, журналісти) &mdash; 36,8 %, далі йшли робітники &mdash; 12,8, науковці &mdash; 11,9, літератори &mdash; 10,9, студенти &mdash; 9,2, митці &mdash; 6,6, священики Української католиць&shy;кої церкви &mdash; 4,7, селяни &mdash; 2,6 %, один працівник міліції і один матрос. Професії 21 особи встановити не вдалося. Серед учасників руху було 14,9 % жінок. За віком домінуючою була група людей 25-45 років. Більшість опозиціонерів не оминула членства в ком&shy;сомолі, але комуністами стали лише окремі з них. Невеликою була й кількість колишніх членів ОУН.</p> <p>Цікавою видається географія руху, проаналізована за місцем праці його учасників. Головні сили опозиції зосередились у Києві та Київській області &mdash; 258 осіб (48,7 %). На Львів та область при&shy;падало 116 осіб (21,9 %). Наступними за кількістю дисидентів були такі області: Івано-Франківська &mdash; 41 особа, Дніпропетровська &ndash; 24, Тернопільська &mdash; 22, Донецька &mdash; 10, Волинська і Рівненська &mdash; по 8, Житомирська, Одеська і Харківська &mdash; по 6, Запорізька &mdash; 5.</p> <p>Чисельність опозиціонерів 60-х років була набагато меншою порівняно з попередніми етапами незалежницьких змагань. До&shy;слідник української історії з Канади Богдан Кравченко склав спи&shy;сок дисидентів 1960-1972 рр., у якому налічувалось 975 імен. Ін&shy;ші джерела також вказують, що активних учасників опору було близько тисячі.</p> <p>Опозиційний рух в Україні захопив у свою орбіту представни&shy;ків усіх соціальних верств суспільства. Але місце їх у боротьбі ви&shy;значалося не класовою приналежністю чи соціальним статусом, а особистими якостями.</p> <p>Запитання</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто складав основну частину дисидентів і чому?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Про що свідчить географія поширення дисидентського руху?</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому до складу дисидентів входили робітники?</p> <p style="margin-left:35.45pt;"><a name="bookmark225">Форми опору</a></p> <p>Учасники новітнього етапу національно-визвольної боротьби сприйняли не лише основні державницькі та демокра&shy;тичні ідеї попередників, а в окремих випадках і тактику боротьби. Йдеться про створення підпільних груп та організацій, про само&shy;спалення як вищий вияв жертовності, поширення листівок, мето&shy;ди таємної політичної роботи серед людей.</p> <p>Жорстоко переслідувані сміливці продовжували відстоюва&shy;ти національну символіку: вивішували синьо-жовті прапори на честь важливих подій української історії, малювали тризуб на по&shy;ширюваних листівках. Лише за виготовлення та намір вивісити національні прапори 1957 р. у Львові на честь відновлення укра&shy;їнської державності 1941 р. Веніамін Дужинський отримав 25 ро&shy;ків таборів суворого режиму (смертну кару було скасовано 1947 р.), а Марія Василів за пошиття цих прапорів &mdash; 10 років. Обоє додатко&shy;во дістали по 5 років утискання у правах та стільки ж &mdash; заборони мешкання у західних областях УРСР.</p> <p>Монополія бюрократії на засоби масової інформації й відмова підцензурної преси друкувати матеріали, зміст яких не влашто&shy;вував правлячі кола країни, змусила опозиційні сили вдатися до позацензурних видань, які дістали влучну назву &laquo;самвидав&raquo;. По&shy;ява його в Україні датується 1964 р. Серед перших &laquo;самвидавних&raquo; публікацій були поезії Ліни Костенко та Василя Симоненка, тво&shy;ри Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Валентина Мороза, Івана Світличного та багатьох інших провісників духовної свободи, а також машинописний журнал Українського національного фронту &laquo;Во&shy;ля і Батьківщина&raquo;. Унікальним явищем опозиційного друку став позацензурний журнал &laquo;Український вісник&raquo;, який редагував В&rsquo;ячеслав Чорновіл.</p> <p>Більшість публікацій самвидаву передруковували українські видавництва за кордоном, зокрема &laquo;Сучасність&raquo; (Мюнхен, Німеч&shy;чина), &laquo;Смолоскип&raquo; (Балтимор, США), Перша українська друкар&shy;ня у Франції та ін. Виходили вони також у перекладах іноземними мовами.</p> <p>Своєрідною формою опору тоталітарному режимові в науці, літературі, образотворчому мистецтві була езопова мова. Болю&shy;чі проблеми національного буття порушувались на симпозіумах та конференціях під прикриттям інтернаціональних гасел. Орга&shy;нізовувались Шевченківські свята, вечори Івана Франка та Лесі Українки, гуртки з вивчення історії України. Підтримували націо&shy;нальну самоповагу самодіяльні популяризатори народних та релі&shy;гійних традицій, проводячи вертепи, свята Івана Купала, співаючи колядки та щедрівки. Мандрували містами й селами народні хори, зокрема &laquo;Гомін&raquo;, &laquo;Жайворонок&raquo; та ін. Помітним явищем у духо&shy;вному житті стали клуби творчої молоді.</p> <p>В окремих випадках опозиціонери вдавалися до мовчазних зібрань біля пам&rsquo;ятників світочам національного духу, мітингів протесту, демонстрацій, пікетувань. На антирежимні акції пере&shy;творювались похорони однодумців, судові процеси над дисиден&shy;тами. Дисиденти писали відомі письмові заяви, петиції вищим державним та партійним органам, протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій, урядів демокра&shy;тичних країн.</p> <p>Боротьба з режимом не припинялась і за ґратами. Окремі опози&shy;ціонери відмовлялись від участі у слідстві, перетворювали останнє слово на судових процесах в акт звинувачення антидемократичної системи. У таборах дисиденти влаштовували акції мовчання, неви&shy;ходу на роботу, боролися за перехід у статус політв&rsquo;язня, передава&shy;ли на волю документи, інформацію про табірні порядки.</p> <p>Головною зброєю політв&rsquo;язнів у відстоюванні власної гідності або під час захисту друзів від знущань адміністрації, організації протестів було голодування. Вдавалися вони до цього засобу до&shy;сить часто. Адміністрація таборів на це реагувала карцерами, за&shy;бороною побачень і надання медичної допомоги. Але голодуючий був позбавлений права померти: його годували примусово, розди&shy;раючи спеціальними пристроями рот і подаючи їжу через запханий у шлунок зонд. Помирати дозволялося поза голодуванням, але не на знак опору.</p> <p>Активною формою протесту проти тоталітарної системи була відмова від радянського громадянства, подання заяв на виїзд за кордон. Влада розглядала їх як заяви на переселення в тюремні ка&shy;мери, хоча під тиском міжнародної громадськості окремим диси&shy;дентам вдалося прорватись крізь &laquo;залізну завісу&raquo;. Дехто, не витри&shy;муючи тиску й переслідувань, намагався перейти кордон таємно, що також загрожувало тривалим ув&rsquo;язненням. Пильному контро&shy;лю з боку спецслужб підлягали зв&rsquo;язки опозиції з українською діа&shy;спорою. Такі контакти активно використовувалися для провокацій проти дисидентів з метою їхньої дискредитації.</p> <p>Найбільш поширеною, хоч і пасивною формою опору системі було інакомислення. Його проявами були &laquo;шухлядна&raquo; творчість науковців та літераторів, неформальні товариські дискусії, &laquo;кухон&shy;ні&raquo; розмови, що свідчили про зростання невдоволення свідомої час&shy;тини нації ідеологічним тиском і колоніальним статусом України. Такі люди, власне, й були опорою сміливців, що виступали з від&shy;критим &laquo;забралом&raquo;. Вони допомагали переховувати викриваль&shy;ні матеріали, збирати й передавати за призначенням документи й свідчення про репресивну політику властей, друкували, розмно&shy;жували й розповсюджували &laquo;самвидав&raquo;, відкривали двері своїх домівок для переслідуваних. Серед тисяч імен надійних помічни&shy;ків опозиції &mdash; Олена Антонів, Мирослава Глібовецька, Людмила Дашкевич, Ярослав Кендзьор, Роман Крип&rsquo;якевич, Віра Лісова,</p> <p>Ярослав Малицький, Ольга Орлова, Ліля Сверстюк, Теодозій Ча&shy;бан. їх також переслідували, звільняли з роботи, заарештовували, намагалися зробити донощиками, але зламати не змогли.</p> <p>Запитання</p> <p>Назвіть форми боротьби дисидентів?</p> <p align="center"><a name="bookmark226">Репресії проти правозахисників</a></p> <p>Більшість дисидентів періодично &laquo;перевиховува&shy;лась&raquo; за вироком суду за ґратами та колючим дротом. За даними Секретаріату Міжнародної амністії, в СРСР налічувалось від 600 до 700 політв&rsquo;язнів. Українці серед них становили у різний час від 25 до 75 %.</p> <p>Судили дисидентів переважно за 62-ю статтею Карного кодек&shy;су Української РСР &laquo;Антирадянська агітація і пропаганда&raquo;, яка у першій частині передбачала до 12, а у другій &mdash; до 15 років по&shy;карання, у тому числі в обох випадках по 5 років заслання. Зрід&shy;ка застосовувалася стаття 187, яка, на відміну від попередньої, не вбачала у діях підсудного мети підриву чи ослаблення радянської влади і містила максимальний 3-річний термін позбавлення волі у таборах загального режиму. Інколи дисиденти потрапляли під дію статті &laquo;Зрада батьківщини&raquo;, яка передбачала смертну кару. Йшлося, звичайно, не про шпигунство чи розкриття державної або військової таємниці, що було основним змістом статті, а про &laquo;ді&shy;яння, умисно вчинене громадянином СРСР на шкоду суверенітету, територіальної недоторканності... СРСР&raquo;. Отже, той, хто вважав за доцільне Україні скористатися конституційним правом на вільний вихід з СРСР, підпадав під дію цієї статті і міг бути засуджений до розстрілу.</p> <p>Чималий реченець отримували дисиденти за читання і по&shy;ширення творів М. Гру шевського й П. Куліша, &laquo;Історії України&raquo; М. Аркаса, праці І. Дзюби &laquo;Інтернаціоналізм чи русифікація?&raquo;, твору О. Солженіцина &laquo;Архіпелаг ГУЛаг&raquo;, роману Б. Пастернака &laquo;Доктор Живаго&raquo;, розповсюдження національної символіки, з&rsquo;ясування &laquo;білих плям&raquo; української історії (штучного голодо&shy;мору 1932-1933 рр., знищення кращих українських письмен&shy;ників, діяльності УНР, ЗУНР, ОУН УПА та ін.), за звертання з критичними пропозиціями та протестами до партійних, радян&shy;ських та адміністративних органів, написання власних творів, які виходили за визначені ідеологічні рамки, та публікацію їх за кордоном.</p> <p>Крамольним вважалося будь-яке правдиве слово, бодай коли б воно було мовлене. Наприклад, під час обшуку у В. Чорновола ЗО вересня 1965 р. було вилучено твори Б. Грінченка, М. Костома&shy;рова, П. Куліша, В. Антоновича, Є. Олесницького, В. Щурата, Рабіндраната Тагора, А. Крушельницького, Б. Лепкого, М. Возняка, Г. Костельника, І. Крип&rsquo;якевича, В. Винниченка, Б. Антоненка- Давидовича і навіть &laquo;Галицько-Волинський літопис&raquo;.</p> <p>Якщо ж не набирали достатніх &laquo;підстав&raquo; для застосування політичних статей Карного кодексу, то вдавалися до криміналь&shy;них, фабрикуючи справи зазвичай у переддень закінчення термі&shy;ну ув&rsquo;язнення чи заслання або невдовзі після звільнення. Такого переслідування зазнали Микола Плахотнюк, Сергій Параджанов, В&rsquo;ячеслав Чорновіл, Микола Горбаль, Василь Січко, Володимир Монбланов та інші.</p> <p>Найнебезпечніших вільнодумців ізолювали у психіатрич&shy;них лікарнях, зокрема спеціального типу, що були фактично психіатричними тюрмами. Потрапляли туди також ті, кому ні антирадянщини, ні аморальщини приписати не вдавалося, а та&shy;кож віруючі з вищою освітою, порушники кордону, учасники виробничих конфліктів. Якщо в&rsquo;язні могли сподіватися, що їх випустять на волю, то у психлікарні могли &laquo;лікувати&raquo; хоч до смерті. Щоб перетворити здорових людей на психічно хворих, застосовувався цілий набір засобів. &laquo;Хворого&raquo; дисидента вмі&shy;щували в середовище вбивць, ґвалтівників, параноїків під на&shy;глядом &laquo;санітара&raquo; з карних злочинців. А завершити справу до&shy;помагали препарати, що пригнічували волю, психіку, інтелект, пам&rsquo;ять, емоції. Серед жертв цього психічно-в&rsquo;язничного терору були генерал Петро Григоренко, математик Леонід Плющ, лікар Микола Плахотнюк. Примусового &laquo;лікування&raquo; зазнали Зіновій Краківський, Василь Рубан, Йосип Тереля, Михайло Ковту- ненко та багато інших. Вчителя Віктора Рафальського катува&shy;ли у психіатричних тюрмах 27 років (1954-1959, 1962-1964, 1967-1987). Загальна кількість в&rsquo;язнів психлікарень невідома. За підрахунками Леоніда Плюща, у 70-х роках їх в СРСР було близько двох тисяч.</p> <p>Окрім судового, активно використовувалось й адміністративне переслідування дисидентів, а саме: звільнення з роботи, виклю&shy;чення з КПРС, комсомолу, творчих спілок, вузів й аспірантури, вилучення з видавничих планів і позбавлення права писати й ма&shy;лювати, відмова у захисті і затвердженні захищених дисертацій, забалотування на конкурсах у наукових закладах, оголошення всі&shy;ляких доган, позбавлення права на професію тощо.</p> <p>За сталінською традицією переслідувань зазнавали не лише дисиденти, але й їхні батьки, діти, близькі родичі.</p> <p>Найкращим варіантом для режиму, який вирішував усі клопо&shy;ти з дисидентами, була їх смерть. А для самих засуджених пере&shy;слідування тривали і після смерті. Так, тіло в&rsquo;язня родичам не від&shy;давали до закінчення терміну ув&rsquo;язнення, а заривали на табірному цвинтарі, залишаючи над похованим лише безіменну табличку з номером.</p> <p>Тих, кого не вдавалося зжити зі світу, активно &laquo;перевиховува&shy;ли&raquo;. Починалися &laquo;виховні&raquo; заходи одразу після арешту. Ізоляція від суспільства, підступність слідства, приниження з боку нагля&shy;дачів, цілодобове освітлення камер, постійне підглядання у вічко, &laquo;підсадні&raquo; співкамерники, зазвичай з числа деградованих карних злочинців, багатогодинні допити ставили на меті зламати волю за&shy;арештованих.</p> <p>Суди переважно були закритими. Лише на оголошення ви&shy;року інколи допускалися родичі і друзі, хоча за кримінально-процесуальним кодексом суд може бути закритим лише тоді, коли йдеться про сексуальні злочини, інтимні сторони життя підсудних, державну таємницю або злочини неповнолітніх. Якщо ж суд і вва&shy;жався відкритим, то аудиторію старанно добирали і &laquo;сторонніх&raquo;, тобто близьких підсудного, не допускали.</p> <p>Інакомислячих вміщували переважно у табори суворого або осо&shy;бливого режиму, умови перебування в яких, за виразом В.Стуса, сягали &laquo;поліцейського апогею&raquo;: смугастий одяг в&rsquo;язня, ізольовані камери, злиденне харчування, тяжка праця. І арсенал покарань: ПКТ (приміщення камерного типу), ШІЗО (штрафний ізолятор, те саме, що карцер у тюрмі), позбавлення побачень, &laquo;ларка&raquo;, обшуки, свавілля, знущання, приниження, заборона мати свої книги, запи&shy;си. Будь-яке звертання до влади не лише залишалося без відповіді, а й тягло за собою жорстоке покарання.</p> <p>Повернення з ув&rsquo;язнення чи заслання не означало здобуття сво&shy;боди. Інакодумця, як правило, передавали під прилюдний нагляд міліції. &laquo;Будучи під наглядом, &mdash; писав у заяві до Верховної Ради СРСР Левко Лук&rsquo;яненко, &mdash; я не маю права виїжджати без дозволу міліції, від вечора до ранку не маю права залишати своєї квартири, не маю права відвідувати готелю, кав&rsquo;ярні, барів, ресторанів міста і зобов&rsquo;язаний кожної п&rsquo;ятниці між 17 і 18 зголошуватись у мілі&shy;ції для реєстрації. Моє помешкання навідують міліціонери і дру&shy;жинники. Мене перевіряють на праці. Це офіційний нагляд. А не&shy;офіційний нагляд, у висліді якого органам влади відомий кожний мій крок, &mdash; де його межа? Він позбавляє інтимності все моє жит&shy;тя. Мої листи перевіряє КДБ і потім використовує їх проти мене... А &laquo;тайна&raquo; телефонних розмов...&raquo; Мета нагляду &mdash; тримати людину &laquo;в постійному нервовому напруженні, не дати їй можливості за&shy;йнятися суспільною діяльністю, ізолювати її і поступово поставити на коліна&raquo;.</p> <p>Більшість інакомислячих представників інтелігенції після звільнення потрапляли у &laquo;внутрішню еміграцію&raquo;, позбувшись доступу до засобів масової інформації, права публічно виступати і друкуватись, малювати і брати участь у виставках, знімати філь&shy;ми і робити телепередачі.</p> <p>Запитання</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яким репресіям піддавались дисиденти?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як прагнули зламати їхню волю?</p> <p align="center"><a name="bookmark227">Утворення Української </a>Ґельсінської спілки</p> <p>Погром 1972-1973 рр. примусив учасників руху опору, що залишились на волі, замислитись над оновленням тактики боротьби. Можливості такої зміни з&rsquo;явилися після під&shy;писання у Ґельсінкі 1 серпня 1975 р. Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, невдовзі опублікованого в СРСР. Громадяни імперії чи не вперше дізналися про міжна&shy;родні зобов&rsquo;язання свого уряду з гуманітарних проблем, зокрема щодо прав людини. Це дало поштовх до активізації легального правозахисного руху.</p> <p>На думку опозиції, Ґельсінський Заключний акт створював умови для громадського контролю за його виконанням. Відтак, 12 травня 1976 р. у Москві на скликаній академіком Андрієм Сахаровим прес-конференції професор Юрій Орлов оголосив про створення Групи сприяння виконанню Ґельсінських угод в СРСР з 11 осіб. Під установчим документом поставив свій підпис і гене&shy;рал Петро Григоренко.</p> <p>Першою з національних груп утворилася українська &mdash; 9 листо&shy;пада 1976 р. У Декларації про створення Української громадської групи сприяння виконанню ґельсінських угод (усталена її назва: Українська Ґельсінська група &mdash; УҐГ) зазначалося: &laquo;Своїм голов&shy;ним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території Укра&shy;їни Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Ґельсінською Нарадою&raquo;. Декларацію, з поданням до&shy;машніх адрес, підписали: Олесь Бердник, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Левко Лук&rsquo;яненко, Оксана Мешко, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Микола Руденко, Ніна Строката, Олексій Тихий. Очолив групу відомий український поет і прозаїк, колиш&shy;ній секретар парткому СПУ, згодом виключений з КПРС (1974 р.) і СПУ (1975 р.) за &laquo;ідеологічні ухили&raquo; Микола Руденко. Група ро&shy;била спроби зареєструватися як громадська організація. Вона по&shy;дала офіційним інстанціям свої установчі документи. Окрім того, відповідне клопотання було надіслане Раді Міністрів УРСР 14 жов&shy;тня 1977 р., але й воно залишилось без відповіді.</p> <p>У першому ж відкритому листі &laquo;До людей доброї волі&raquo; (14 лис&shy;топада 1976 р.) Микола Руденко заперечив повідомлення, що УҐГ є відділком московської Ґельсінської групи: &laquo;Наші відносини є по&shy;будовані на приязні й співпраці, але не на підлеглості&raquo;. Представ&shy;ляти інтереси УҐГ у Москві погодився Петро Григоренко.</p> <p>Підготовлений протягом листопада-грудня і підписаний 6 грудня 1976 р. Меморандум № 1 фактично визначив програму діяльності УҐГ. Йшлося, зокрема, про те, що &laquo;боротьба за Права Людини не припиниться доти, доки ці Права не стануть щоден&shy;ною нормою суспільного життя&raquo;. Викривалися злочини режиму: розкуркулення, голодомор 1933 р., репресії 1937 р., винищення УПА і мирного населення, у тому числі переодягненими &laquo;по&shy;встанцями&raquo; чекістами, русифікація, ігнорування національних прав України, погром УРСС і &laquo;шістдесятництва&raquo;. Пропагувалася правомірність можливого виходу України зі складу СРСР. Кон&shy;статувалися не лише порушення міжнародних угод і декларацій щодо прав людини, а й власної Конституції та законів, у тому числі з боку КПРС та КДБ. Передбачалося, що &laquo;найближче де&shy;сятиліття стане періодом великих демократичних перетворень в нашій країні&raquo;.</p> <p>До кінця 1980 р. УҐГ оприлюднила ЗО подібних меморанду&shy;мів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлете&shy;нів (останні почали виходити 1978 р.). Кожен з цих документів ставив перед українською та світовою громадськістю важливі проблеми української державності, політичної, економічної та духовної незалежності, захисту прав людини. У Меморандумі № 5 від 15 лютого 1977 р., адресованому країнам-учасницям</p> <p>Белградської наради керівників європейських держав, стверджу&shy;валося, що Група не бореться за повалення радянського ладу, але пропонує, щоб її ідеї були стверджені або відкинуті всенародним референдумом. Існування опозиції визнавалося властивістю нор&shy;мальної суспільної структури. З-посеред проблем державності найвагомішим було положення: &laquo;Не людина для держави, а дер&shy;жава для людини&raquo;. Отже, &laquo;народ повинен бути господарем своєї землі, своєї традиції, свого творчого спадкоємства, своєї волі до побудови кращого життя&raquo;. У розділі прав людини висувалися вимоги: вільного виїзду з батьківщини і повернення назад; віль&shy;ного поширення ідей; вільного створення наукових, творчих, мистецьких та інших об&rsquo;єднань; ліквідації цензури, звільнення всіх політв&rsquo;язнів.</p> <p>Окремі документи не вдавалося погодити з членами Групи, і во&shy;ни виходили в авторській редакції. Наприклад, &laquo;Маніфест Укра&shy;їнського Правозахисного Руху&raquo; від 9 листопада 1977 р. підписав керівник УҐГ (з 5 лютого 1977 р.) Олесь Бердник. Широковідомий лист українських політв&rsquo;язнів &laquo;Історична доля України&raquo; підписа&shy;ли Олекса Тихий та священик Василь Романюк.</p> <p>Діяльність УҐГ не обмежувалася українськими проблемами. Група інформувала про створення і діяльність московської, гру&shy;зинської, вірменської, литовської ґельсінських груп, протестувала проти переслідувань, арештів і судів над її учасниками, проти пору&shy;шення прав людини на всіх теренах СРСР. Особисте налагодження контактів з правозахисними групами інших республік Союзу і за кордоном відрізняло УҐГ від попередників. Посилання на Ґельсінські угоди підносило національно-визвольну боротьбу українсько&shy;го народу до рівня загальноєвропейського демократичного проце&shy;су, ставило її на міжнародну правову основу.</p> <p>Позитивну роль у підтримці правозахисного руху в Україні, ви&shy;данні матеріалів УҐГ та донесенні їх до світової громадськості віді&shy;грали вашингтонський Комітет ґельсінських гарантій для України, створений у листопаді 1976 р. із зарубіжних правозахисників і очо&shy;лений Андрієм Зваруном, та Закордонне представництво Україн&shy;ської Ґельсінської групи (ЗП УҐГ), започатковане у жовтні 1978 р. за дорученням УҐГ позбавленим громадянства СРСР Петром Григоренком. До ЗП УҐГ увійшов також Леонід Плющ, а згодом &mdash; Ні&shy;на Строката. 1980 р. вони заснували інформативне видання &laquo;Віс&shy;ник репресій в Україні&raquo; (укладач і редактор Надія Світлична, що домоглася виїзду до США у жовтні 1978 р.).</p> <table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" hspace="0" vspace="0" width="596"> <tbody> <tr> <td align="left"> <p>ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ҐЕЛЬСІНСЬКОЇ ГРУПИ (УҐГ) (1976-1982)</p> <table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0"> <tbody> <tr> <td style="width:112px;height:68px;"> <p>Створення</p> </td> <td style="width:484px;height:68px;"> <p style="margin-left:8.15pt;">9 листопада 1976 р. у Києві було проголошено створення Української громадської групи сприяння виконанню Ґель&shy;сінських угод, або Української Ґельсінської групи (УҐГ)</p> </td> </tr> <tr> <td style="width:112px;height:72px;"> <p>Основне завдання</p> </td> <td style="width:484px;height:72px;"> <p style="margin-left:8.15pt;">Ознайомлення урядів країн-учасниць Ґельсінської на&shy;ради і західної громадськості з фактами порушень норм Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей Заключного Акта</p> </td> </tr> <tr> <td style="width:112px;height:59px;"> <p>Засновники</p> </td> <td style="width:484px;height:59px;"> <p style="margin-left:8.15pt;">0. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лук&rsquo;яненко, 0. Мешко, М. Матусевич, М. Маринович, 0. Тихий,</p> <p style="margin-left:8.15pt;">Н. Строката-Караванська, М. Руденко</p> </td> </tr> <tr> <td style="width:112px;height:147px;"> <p>Підсумки</p> <p>діяльності</p> </td> <td style="width:484px;height:147px;"> <p style="margin-left:8.15pt;">Арешти, засудження і заслання фактично припинили діяльність УҐГ. Із 37 членів УҐГ 23 були на засланні, 6 &mdash; позбавлені радянського громадянства і виїхали за кордон, 3 члени групи загинули (0. Тихий, В. Стус, Ю. Литвин). Але УҐГ, на відміну від інших ґельсінських груп, не оголо&shy;сила про припинення своєї діяльності. На початку 1988 р. на її основі постала Українська Ґельсінська спілка (УҐС)</p> </td> </tr> </tbody> </table> <div style="clear:both;">&nbsp;</div> </td> </tr> </tbody> </table> <div style="clear:both;">&nbsp;</div> <p align="center"><a name="bookmark228">Релігійне дисидентство</a></p> <p>Заборона Української автокефальної церкви в дово&shy;єнні роки та Української греко-католицької &mdash; у повоєнні, шалена антирелігійна кампанія кінця 50-х &mdash; початку 60-х років спричи&shy;нили зародження та зростання релігійного дисидентства.</p> <p>Найбільш активно боролися за відновлення своїх прав греко-католики. Формально ліквідована Греко-католицька церква діяла в західних областях України в підпільних, &laquo;катакомбних&raquo; умовах. Значна частина населення цих областей таємно відправляла релі&shy;гійні обряди. Існувало декілька сотень (до 350) парафій (громад). Ними керували єпископи, які також діяли в підпіллі. За кордоном церквою керував кардинал Йосип Сліпий, який 1963 р. прибув до Ватикану після багаторічного сибірського заслання.</p> <p>Одним з активних борців за права Греко-католицької церкви в Україні був Йосип Тереля. 1982 р. колишній в&rsquo;язень таборів та &laquo;спецпсихушок&raquo; Й. Тереля став одним з організаторів Комітету за&shy;хисту Української греко-католицької церкви.</p> <p>Мужньо відстоював права вірян один з лідерів українського дис&shy;идентства, багаторічний в&rsquo;язень сталінсько-брежнєвських таборів</p> <p>В.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ромашок. Саме завдяки його діяльності з&rsquo;явилася опозиція ре&shy;жимові в Російській православній церкві, яка на той час фактично перебувала під цілковитим контролем держави.</p> <p>Значну частину релігійного дисидентства становили члени протестантських сект євангельських християн-баптистів, єговіс&shy;тів тощо. Особливу активність у справі їх захисту виявляли Петро Вінс &mdash; член УҐС та його син &mdash; один з провідників-баптистів пастор Георгій Вінс.</p> <p align="center"><a name="bookmark229">Придушення дисидентства</a></p> <p>На початку 80-х років дисидентський рух в Україні було практично розгромлено. Дисиденти на той час не мали актив&shy;них зв&rsquo;язків з масами, здатних забезпечити їм дієву і рішучу під&shy;тримку, бракувало їм і належної організованості. За соціальним складом дисиденти були представниками інтелігенції, які не здат&shy;ні були протистояти владній репресивно-каральній машині.</p> <p>Проте незважаючи на величезні перешкоди, що їх чинила вла&shy;да, дисиденти доносили до народу правду про справжнє становище в Україні. Завдяки їхній самовідданій боротьбі у громадській сві&shy;домості поступово утверджувалась думка про необхідність виходу України зі складу Радянського Союзу і створення власної незалеж&shy;ної держави.</p> <p><a name="bookmark230">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розправи над дисидентами (форми і методи боротьби з дисидентським рухом)</a></p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Арешти:</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1-ша хвиля арештів &mdash; серпень-вересень 1965 р. (заарештовано 25 осіб);</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2-га хвиля арештів &mdash; 1970-1972 рр. (заарештовано понад 100 осіб);</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 3-тя хвиля арештів &mdash; початок 1980-х рр. (заарештовано близь&shy;ко 60 осіб).</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Позасудові переслідування</p> <p style="margin-left:71.45pt;">a.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Звільнення з роботи.</p> <p style="margin-left:71.45pt;">b.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Виключення з партії, громадських, громадсько-політичних організацій, спілок.</p> <p style="margin-left:71.45pt;">c.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Позбавлення радянського громадянства.</p> <p style="margin-left:71.45pt;">d.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Організація громадського осуду.</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ізоляція в психіатричних лікарнях.</p> <p>Робота за методом &laquo;Мозковий штурм&raquo;</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; течії дисидентського руху;</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; його особливості та методи боротьби;</p> <p>&bull;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; значення дисидентського руху.</p> <p><a name="bookmark231">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Значення дисидентського руху</a></p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поши&shy;ренню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Продовжив традиції національно-визвольної боротьби. З&rsquo;єднав два етапи національно-визвольного руху &mdash; середини і кінця XX ст.</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Відкривав Україну світові.</p> <p>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Набутий дисидентами досвід та ідеологічні напрацювання були використані в період перебудови і здобуття Україною незалеж&shy;ності.</p> <p>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.</p> <p>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалеж&shy;ної України.</p> <p>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української на&shy;уки і культури.</p> <p><a name="bookmark232">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Особливості руху</a></p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Стає більш масовим і організованим.</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Було відкинуто ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух на&shy;був яскраво вираженого антитоталітарного характеру.</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Погляди дисидентів представляли майже весь ідеологічний спектр.</p> <p>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зв&rsquo;язок з громадськістю країн Заходу і міжнародними право&shy;охоронними організаціями.</p> <p>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Заперечення насильницьких методів боротьби.</p> <p>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прагнення легалізувати свою діяльність.</p> <p>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 80 % дисидентів становила інтелігенція.</p> <p><a name="bookmark233">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Течії дисидентського руху</a></p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Національно-визвольна течія.</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Демократична правозахисна течія.</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Релігійна течія.</p> <p><a name="bookmark234">►&nbsp;&nbsp;&nbsp; Методи боротьби дисидентів</a></p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Листи-протести до керівних органів УРСР і СРСР. Протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій та урядів демократичних країн.</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Акції солідарності з іншими народами, які зазнали утисків з боку тоталітарної системи; підтримка кримських татар у їх прагненні повернутися на батьківщину; відстоювання ідеї рів&shy;ноправності народів.</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Видання і розповсюдження листівок, самвидаву.</p> <p>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Індивідуальні протести, вивішування синьо-жовтих прапорів.</p> <p>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Створення правозахисних організацій.</p> <p><a name="bookmark235">V.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Узагальнення та систематизація знань</a></p> <p>Бесіда</p> <p>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якими були форми боротьби дисидентів?</p> <p>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якими були методи цієї боротьби?</p> <p>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке самвидав?</p> <p>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому виражалось релігійне дисидентство?</p> <p>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як влада боролося з дисидентами?</p> <p>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому полягало значення дисидентського руху?</p> <p><a name="bookmark236">VI.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Домашнє завдання</a></p> <p>Опрацювати відповідний матеріал підручника.</p> https://lydmula1.ucoz.ua/blog/opozicijnij_rukh_v_ukrajini_konspekt_uroku_11_klas/2016-04-17-69 homitchludmila https://lydmula1.ucoz.ua/blog/opozicijnij_rukh_v_ukrajini_konspekt_uroku_11_klas/2016-04-17-69 Sun, 17 Apr 2016 17:00:56 GMT