Кліо
|
Конспекти уроків з історіїКонспект з історії України 10 клас Тема уроку: « Гетьманський переворот Павла Скоропадського». Мета уроку: - розкрити причини падіння Центральної Ради та встановлення гетьманату; аналізувати, співставляти історичні факти, дискутувати з проблемних питань, розвивати навички роботи у групах, уміння працювати з текстом підручника, роздатковим матеріалом; - виховувати інтерес до історії України, почуття гордості за свою державу та своїх видатних співвітчизників, формувати національну самосвідомість та громадянську активність. Тип уроку: комбінований Методи уроку: словесні: розповідь, пояснення, усне опитування, елементи гри. Обладнання: Підручник «Новітня історія України», 10 клас; «Хрестоматія з новітньої історії, 10 клас», карта «Українські землі в 1917 -1918 рр»; «Довідник з історії України»,комп’ютер, картки для роботи в групах, таблиця, портрет П. Скоропадського. Хід уроку І. Організація учнів ІІ. Перевірка дом . завдання. 1.Робота з таблицею « Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради»:
2. Фронтальне опитування: - Які результати діяльності Центральної Ради? - Як склалася доля Центральної Ради? - Чому ніхто не виступив на її захист? - Коли і за яких обставин утвердився гетьманат?
Мотивація навчальної діяльності На уроці ми повинні визначити причини падіння Центральної Ради, познайомитись з внутрішньою політикою гетьманату, показати вміння дискутувати, аналізувати, порівнювати історичні факти, робити висновки і узагальнення, ми повинні усвідомити необхідність державної незалежності для нашого народу і для інших народов світу. Нова тема тісно пов’язана з попередньою. Ми повинні скласти таблицю «Внутрішня та зовнішня політика Української Центральної Ради і П.Скоропадського». Головна проблема, яку ми повинні розкрити на уроці «Чи можна П.Скоропадського вважати національним героєм?» Висловити свою думку ви зможете, взявши участь в імпровізованому «Мікрофоні» ІІІ. Формування нових знань. Слово вчителя. Революція позначила перехід від національно – культурного пробудження народу початку ХХ століття до боротьби за незалежність. На політичну арену вийшли видатні, неординарні особистості і серед них – П. Скоропадський. Хто він. Що вам про нього відомо? Повідомлення учнів (Політичний портрет). Див. додаток № 1. Вчитель. У радянський час Скоропадського вважали запеклим ворогом більшовиків, радянської влади, народу; у період горбачовської «перебудови» і з розвитком «гласності» народу почали повертатися забуті імена В. Винниченка, М. Грушевського, П.Скоропадського та інших, переосмислювалася по- новому і їх діяльність. У своїх спогадах П. Скоропадський писав: «Я думаю час покаже, хто зрадив Україну». 30 квітня 1918 року у великих містах України були проголошені «Закон про тимчасовий державний устрій України» і грамота «До всього українського народу». Ось як це було... (робота з підручником). Про що йде мова? У цих документах проголошувалося про перехід до одноосібної влади, яка сконцентрувалася в руках гетьмана. До влади прийшли люди у віці за 60 років, у той час, як лідерам Центральної Ради було по 20-30 років, і вони уособлювали революційну романтику, а політики гетьманського режиму уособлювали консерватизм, вірність історичній традиції. Отже, знайомтесь із режимом П. Скоропадського Поділ учнів на групи. Вибір командами завдання проекту ( за бажанням)
План завдання для самостійної роботи груп з роздатковим матеріалом (Див. додаток № 2 (а,б,в,г,№ 3, № 4). 1. Внутрішня політика П. Скоропадського: а) державний устрій, демократичні свободи; б) армія; в) аграрна політика; г) промисловість і фінанси. 2. Зовнішня політика. 3. Культура. Інструктаж Для виконання роботи вам надається 15 хвилин. Спікер координує роботу в групі і оцінює її роботу. За цей час ви повинні підготувати захист проекту. А під час обміну інформацією закінчити роботу порівняльною таблицею і розкрити основну проблему: «Чи можна вважати П. Скоропадського національним героєм України?». Виконання завдань групами ІУ. Формування умінь і навичок, застосування знань на практиці. 1. Захист завдань – проектів. 2. Робота з таблицею на дошці і в зошитах. 3. Розкриття проблеми. Виступ учнів біля «Мікрофона». У. Підведення підсумків. Оцінювання роботи учнів у групах за запропонованими критеріями. Домашнє завдання.
Додаток № 1 Павло Скоропадський (1873 – 1945) Походив із старовинного роду. Засновником його був виходець з Уманьщини Федір Скоропадський, який воював у війську Б. Хмельницького і поліг під Жовтими Водами. Онук Федора, Іван був гетьманом України (1708-1722 рр.). Безпосередній предок П. Скоропадського, брат гетьмана, Василь, дослужився до чину генерального бунчужного, а його син Михайло займав посаду генерального підскарбія при Кирилі Розумовському. Павло Скоропадський виховувався у пошані до української старовини і культури. Закінчив пажеський корпус – привілейований навчальний заклад при царському дворі. Влітку 1917 р. він українізував 34-й армійський корпус на Південно – Західному фронті (40 тис. солдат і офіцерів). На з’їзді в Чигирині, де було задекларовано відновлення стану українських козаків, Скоропадського обрали почесним атаманом вільного казацтва. Керівники Центральної Ради ставилися до цього енергійного, ініціативного й популярного генерала – монархіста вкрай недоброзичливо, бо справедливо вбачали у зростанні його авторитету загрозу демократії. Під тиском С. Петлюри Скоропадський змушений був залишити службу у військах і зблизився з партією українських хліборобів – демократів. Близькі йому люди з І Українського корпусу і вільного казацтва утворили так звану «Українську народну громаду». Ця організація почала проштовхувати думку про те, що тільки сильна диктаторська влада здатна вивести країну з безладдя і анархії. Найдоцільнішою, на їх погляд, формою влади було гетьманство, а найкращою кандидатурою на гетьмана – П. Скоропадський. Уроки Другої світової війни Скоропадський широко використовував свої давні зв’язки з представниками німецького генералітету з метою надання допомоги українським діячам, що переслідувались нацистами.
Із грамоти П. Скоропадського «До всього Українського народу». Робота з підручником стор. 121 Додаток № 2 Захист проектів. Внутрішня політика Павла Скоропадського ( а,б,в,г) а) Державний устрій. Нова Держава будувалася на дидвовижному сплетінні монархічних, республіканських і диктоторських засад. Головою гетьманського кабінету міністрів було призначено Федора Лизогуба, що походив зі славетного казацького роду. Його батько був одним із найближчих друзів Т. Шевченка, старшого брата народовольця було страчено у 1879 р. Ф. Лизогуб очолював земсово Полтавської губернії. Серед членів уряду були відомі українські діячі: Д. Дорошенко – міністр закордонних справ, М. Василенко – міністр освіти, інші міністри належали до російських партій, в основному кадетів. В Українській Державі влада (виконавча, судова і законодавча) до скликання парламенту зосереджується у руках гетьмана Скоропадський формує апарат за принципом професіоналізму. Але цей підхід, який налагодив управління, мав свої недоліки: фах тверстарої школи діяли застарілими методами.
б) Армія П. Скоропадський планував створити українську національну армію, чисельність якої у мирний час мала перевищувати 300 тис. чоловік. Збройні сили гетьмана складалися із Запорозької дивізії, двох дивізій синьожупанників, а також дивізії сірожупанників. Восени у Білій Церкві почала відтворюватися бригада січових стрільців. Загальна чисельність збройних формувань не перевищувала 65 тис. чоловік. Універсал про відродження козацького стану було видано в жовтні 1918 року. У ньому з піднесенням розповідалося про стародавні козацькі традиції, але крізь рядки проглядалася практично мета: покластися при формуванні збройних сил, перш за все- на верстви заможного селянства. Однак, з організацією козацтва режим не встиг і був змушений спиратися виключно на окупаційні багнети в) Аграрна політика гетьманата.
Поновлення поміщицького землевласництва. Перетворення в аграрній сфері звелись до поновлення аграрних відношень, що існували в Україні до революції. Фактично були поновлені права поміщиків на землю. Поміщики повертались у свої маєтки за допомогою австронімецьких військ, оподатковували селян непосильними податками і контрибуціями, розмір яких відзначали самі. За рахунок контрибуції поміщики примушували селян відробляти у своїх маєтках панщину. Для збору контрибуції поміщики створювали каральні загони. Грабували селян і німецькі окупанти, які застосовували чимало зусиль, щоб вивезти український хліб до свої держави. Вони проводили безжалісні реквізиції та накладали контрибуції на десятки і сотні тисяч карбованців. Безкоштовно відбирали скотину, птицю, зерно. Зростання невдолволення селян. Селяни відповідали озброєними виступами. Повстання почалися вже з середини травня 1918 року. Кожний селянський виступ жорстоко придушувався окупантами. Однак, селяни починали нові виступи. Підготовка земельної реформи, яка могла припинити конфлікт, просувалася дуже повільно і не була завершеною до падіння гетьмана
г) Промисловість і фінанси Українська промисловість швидко деградувала. Причин було немало: на тривалий час територия України. Ни стала ареною воєнних дій, не впевнені у завтрашньому дні, власники відмовлялися від капіталовкладень у розвиток виробництва, закриття кордону паралізувало традиційні виробничі зв’язки.+ Щоб припинити деградацію економіки, окупаційні власті і гетьманська адміністрація намагалися змусити робітників працювати інтенсивніше. Так, на металургійних заводах Катеринославщини було запроваджено 12- годинний робочий день, а на багатьох цукроварнях він збільшився до 9-10 годин. Найболючішими для робітничого класу були локаути – припинення роботи зі звільненням всіх працюючих, щоб через деякий час найняти покірливіших та ще й за меншу плату. Додаток № 3
2. Зовнішня політика.
12 червня було підписано договір про припинення стану війни між Україною та Росією і відновлення залізничних і поштово – телеграфних комунікацій. Українській Державі надавалося право заснувати консульство в багатьох містах Росії. Гостро стояло бесарабське питання: після приходу до влади гетьманський уряд перервав дипламатичні відносини з Румунією, які вже почала укладати Центральна Рада. Одним з перших його розпоряджень була заборона вивову до країни – агресора будь – яких товарів. Тільки через півроку, коли виникла потреба шукати контактів з Антантою, П. Скоропадський дав згоду на укладення тимчасового торгового договору. У Румунії були дипломатичні представництва держав Антанти, і гетьман сподівався на посередництво її уряду в переговорах. Розв’язання бесарабського питання вирішили відкласти до кінця світової війни. Україну визнали 30 держав. 10 з них мали своє представництво в Києві, а Україна мала своїх представників у 23 країнах.
Додаток № 4 3. Культура.
У сфері національно – культурної політики П. Скоропадський намагався створити умови національного відродження України. Почалася українізація загальноосвітньої школи. Восени 1918 року в Україні вже налічувалося близько півтори сотні українських гімназій у тому числі сільських. Для незаможних учнів цих гімназій затверджувалося 380 іменних стипендій. Народний університет у Києві було реорганізовано в державний український університет. У слід за київським відкрився український університет у Кам’янці – Подільському. Передбачалося заснування українських університетів у Харкові, Катеринославі, Одесі. Гетьман не шкодував коштів на організацію великих культурних закладів. У серпні 1918 року було започатковано Національну бібліотеку України. Заснувались Національний архів України, національна галерея мистецтв,Український історичний музей, Український національний театр, «Молодий театр».
Картка № 1
Внутрішня політика П. Скоропадського. Державний устрій, демократичні свободи.
Картка № 2
Внутрішня політика П. Скоропадського. Армія.
Картка № 3
Внутрішня політика П. Скоропадського Аграрна політика.
Картка № 4
Внутрішня політика П. Скоропадського. Промисловість і фінанси.
Картка № 5
Зовнішня політика П. Скоропадського.
Картка № 6
Культура.
Тема уроку : Узагальнення знань з теми « Історія Давнього Єгипту»
МЕТА УРОКУ:узагальнити знання отримані на уроках з історії Давнього Єгипту; перевірити рівень засвоєння знань,понять і термінів з даної теми. ТИП УРОКУ:систематизація та узагальнення знань. ФОРМА УРОКУ:урок-гра ОБЛАДНАННЯ:атлас,ілюстрації,дидактичні завдання. ХІД УРОКУ: 1Організаційний момент 2Оголошення теми та мети уроку Клас поділений на дві команди .Капітани команд були обрані самостійно учнями.На попередньому уроці учні отримали завдання придумати назви команд та невеличкі представлення. 3 ОСНОВНА ЧАСТИНА 1КОНКУРС «Портретна галерея» Учні повинні за описом впізнати історичну особу. Цей єгипетський фараон перебував при владі 18 років.Він відмовився шанувати традиційних богів Єгипту і проголосив єдиним божеством бога Атона.(Аменхотеп 4) У цього фараона була штучна борода.Він не любив військові походи ,але спорядив похід до далекої країни Пунт.В роки його правління розпочалося будівництво Карнакського храму.(Хатшепсут) Цей фараон був хоробрим воїном і талановитим полководцем. Підкорив Сирію.Щорічно об’їжджав свої володіння і карав непокірних.(Тутмос 3) 2 КОНКУРС «Що означає слово ?» 1Археологія 2Сфінкс 3Геродот 4Фараон 5Папірус 6Шадуф 7Храм 8Раби 9Міф 10Вік 11Оазис 12Амон-Ра 3 КОНКУРС «Розшифрування давніх написів» Команди отримують текст із зашифрованими написами(слова відомих висловів переставлені місцями) 1 «Вуха хлопчика на спині його,він слухає,коли його б’ють». 2 Люблять боги слухняного,ненавидять боги непокірливого» КОНКУРС КАПІТАНІВ Запитання для капітанів. 1 Як називались полонені в Єгипті?(живі вбиті) 2 Як називали Єгипет у давнину?(Чорна земля) 3 Знаки-малюнки в Єгипті називались…?(ієрогліфи) 4 Найбільша єгипетська піраміда?(Хеопса) 5 Кого в Єгипті називали «батьком жаху»?(сфінкса) 6 Навіщо єгиптяни ретельно зберігали тіло померлого? 5 ІСТОРИЧНІ ЗАДАЧІ Під час конкурсу капітанів один представник від кожної команди розв’язує на дошці задачі 1 У 1900 році знайшли скарб ,який пролежав у землі 2240 років.В якому році він був закопаний? 2 Скільки років тому відбулося об’єднання Єгипту? 3 Вкажіть тис., ст., дес., таких дат : 1812 та 1517 6 БЛІЦ-ВІКТОРИНА Команди по черзі відповідають на запитання ЗАПИТАННЯ 1 команді 1 Чому єгиптяни називали свою країну «чорною землею»? 2 Де знаходяться витоки Нілу ? 3 Яку користь приносила кішка єгиптянам? 4 Де ,за уявленнями ,єгиптян жили боги ? 5 Ділянка серед пустелі вкрита рослинністю ? 6 Як в Єгипті називалося висущене тіло обмотане бинтами ? 7 Гробниця якого фараона знайдена непограбованою? 8 Яку комаху обожнювали фараони ? ЗАПИТАННЯ 2 команді 1 Священна квітка Єгипту 2 Назвіть основні заняття єгиптян . 3 Бог мертвих з головою шакала. 4 В яке море впадає річка Ніл ? 5 Що вирощували єгиптяни ? 6 Назвіть столицю Стародавнього Єгипту? 7Назвіть ім’я дружини фараона чий скульптурний портрет дійшов до наших днів ? 8 Якого кольору була корона фараона об’єднаного Єгипту ? 7 «УДАР У ВІДПОВІДЬ» Команди задають одна одній запитання підготовлені вдома. ПІДСУМКИ УРОКУ Метод «Мікрофон» Кожен учень коротко повідомляє ,що цікавого він дізнався про Стародавній Єгипет. Оцінювання знань і досягнень учнів. Під час оцінювання враховується активність учн на уроці ,точність відповідей та вміння робити висновки. 7ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Підготувати повідомлення про одне з семи чудес світу, виконати роботу на контурній карті.
Суспільно - політичний розвиток західноукраїнських земель у 60-х першій половині 70-х років ХІХ Тема. Суспільно-політичний розвиток західноукраїнських земель у 60 - першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Мета уроку: показати причини й особливості пожвавлення суспільно-політичного руху після революції 1848-1849 рр.; довести реакційну діяльність течії москвофілів; формувати вміння аналізувати розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.; поглиблювати вміння учнів складати хронологічні таблиці, конспект, статистичні графіки; виховувати шанобливе ставлення до діячів українського національно-визвольного руху. Основні терміни і поняття: національна ідея, суспільно-політичний рух, москвофіли. Обладнання: підручник, історико-етнографічна карта України, документи підручника. Тип уроку: комбінований. Структура уроку I Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів III. Вивчення нового матеріалу 1. Суспільно-політична ситуація 50-60-х рр. ХІХ ст. 2. Москвофіли. IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів V. Підсумок уроку VІ. Домашнє завдання
Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Бесіда за запитаннями. 1. Розкажіть про особливості формування фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях. 2.Як розвиток нафтовидобутку в Бориславі й Дрогобичі змінив життя в цій місцевості (усний опис)? З.Покажіть на карті основні залізниці. До яких змін на прилеглих територіях призвела їх поява? 4.Покажіть на карті найбільші галицькі міста і дайте їх коротку характеристику. 5.Визначте економічну спеціалізацію окремих районів. 6.Вмотивуйте неминучість появи кооперативного руху. Індивідуальні завдання. 1. Охарактеризуйте систему міського управління. 2.Назвіть основні галузі промисловості. З.Охарактеризуйте систему освіти в містах. 4.Дайте характеристику конфесійної ситуації в одному з промислових міст. 5.Дайте характеристику транспортним засобам цього періоду. Бесіда на повторення. 1. Як вплинула революція 1848-1849 рр. в Європі на національно-визвольний рух на західноукраїнських землях? 2. Що ви пам'ятаєте про українсько-польські та українсько-угорські відносини під час революції 1848-1849 рр.? Поразка революції 1848-1849 рр., узагальнює учитель, супроводжувалася посиленням позицій поляків у краї і породила на деякий час в українців зневіру у власні сили і надію на допомогу у визвольній боротьбі з боку Російської держави. 1. Суспільно-політична ситуація 50-60-х рр. ХІХ ст. Самостійна робота. Опрацюйте текст підручника. Бесіда за запитаннями. 1. Які головні політичні завдання революції 1848-1849 рр. не були вирішені? Чому? (Аргyментуйте свою відповідь.) 2. Яке питання стояло в центрі суспільно-політичного життя Західної України після революції 1848-1849 рр.? Чому? Робота із ЗОШиТОМ. Запишіть у зошити конкретні факти, що свідчать про політичну реакцію на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.: - дискредитація українського руху; заборона діяльності Головної руської ради 1851р.; - офіційне запровадження польської мови в адміністрації, судочинстві, органах самоуправління у Львівському університеті; - реформи 60-х рр. ХІХ ст. остаточно закріпили за польською елітою монополію політичної влади в Галичині. Завдання. Порівняйте умови життя українців у Західній та Східній Україні. Зробіть висновки. 3.Москвофіли. Розповідь учителя. Давнє прагнення українців Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття до возз'єднання з Наддніпрянською Україною, щоб створити єдину соборну незалежну Українську державу, намагалися по-своєму використати так звані «москвофіли» . Москвофільство (русофільство) мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини й Закарпаття у середині ХІХ ст. – у 30-х рр. хх ст. Основною передумовою виникнення москвофілів була втрата українським народом власної державності, багатовікове іноземне поневолення, роздробленість і відокремленість окремих земель, денаціоналізація освіченої еліти та низький рівень національної самосвідомості мас. Першим пропагандистом «общеруських» ідей у Галичині був відомий ідеолог панславізму М. Погодін, який, перебуваючи у Львові у 1835 р. і 1839-1840 рр., познайомився з місцевою інтелігенцією. Особливо тісні зв'язки він налагодив з істориком Д. Зубрицьким, навколо якого й почало формуватися коло прихильників російської мови та національної єдності «Галицької Русі з Великоросією». Унаслідок недостатньої зрілості, обумовленої особливостями історичного розвитку, український національний рух у Галичині поєднував у собі кілька різних національно-політичних орієнтацій (українську, проросійську, пропольську та австро-русинську), співвідношення між якими перебувало у постійній динаміці, у зв'язку з чим змінювався не лише характер самого руху, але й світогляд його окремих діячів. В умовах реставрації абсолютизму (1849-1859) москвофіли не могли вести відкриту політичну діяльність і зосередили свої зусилля у сфері освіти й культури. Відсутність єдиної загальноприйнятої української літературної мови стала сприятливим грунтом для поширення «об'єдинительських» ідей. До цього часу вплив москвофілів залишається помітним у середовищі української еміграції в США і Канаді. Дискусія. Проаналізуйте такі положення програми москвофілів (учні записують положення у зошити): а) думка, нібито українського народу взагалі не існує, а є лише єдиний «панруський» народ від Карпат до Камчатки; б) були переконані, що Їм для своїх писань треба використовувати не українську мову, а «язичіє» - суміш російської, української, старослов'янської і польської мов; в) заперечували використання української мови як літературної, бо це, мовляв, лише говірка неписьменних селян; г) «обласне наріччя галицької чернії» не годиться для написання історичних праць, призначених для освічених людей; д) українського народу й української мови взагалі не існує, а є тільки єдиний російський народ і єдина російська мова; е) гасло «національно-культурна єдність з Росією»; є) національно-культурна, а пізніше й державно-політична єдність з російським народом, з Росією. Бесіда за запитанням. У чому проявилася реакційна діяльність москвофілів? Робота з документом. Опрацюйте у підручнику документ «Історик Василь Верига про. москвофільство» [51, с. 227-228]. Бесіда за запитаннями. 1. Чим пояснювалося зростання впливу москвофілів? 2.Знаючи історію Наддніпрянської України у складі Російської імперії, покажіть, чи мали підстави для сподівання прихильники москвофільства. IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів Бесіда за запитаннями. I. Які політичні питання не були вирішені під час революції 1848-1849 рр.? 2.Назвіть основні напрями в суспільно-політичному русі західноукраїнських земель після революції 1848 р. З.Що змінилося в житті західноукраїнського населення ПІСЛЯ прийняття в Австрії конституції 1867 р.? 4. Чим пояснювалося поширення москвофільства в суспільно-політичному русі Західної України на початку другої половини ХІХ ст.? 5. У які роки москвофіли домінували в політичному та громадському житті галицьких українців? 6.Які фактори спричинили формування русофільства (москвофільства) в Галичині? 7.Що таке «язичіє»? 8.Як називалася політична організація москвофілів у 70-80-x рр. ХІХ ст.? V. ПІДСУМОК УРОКУ Заключне слово вчителя.
з курсу «Історія України» в 10 класі
Тема: 3 Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків з УЦР. ІУ Універсал. Мета: Схарактеризувати основні ідеї ІІІ і ІУ Універсалів, показати , що ІІІ Універсал Центральної Ради був своєрідним підсумком державотворчого процесу в Україні від початку української революції , розкрити взаємовідносини між ЦР і більшовицькими радами, які призвели до війни радянської Росії проти УНР та проголошення УНР як прагнення відокремитись від більшовицької диктатури. Розвивати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, удосконалювати вміння школярів працювати з історичними документами. Виховувати учнів у дусі патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого своєї країни. Тип уроку: вивчення нових знань. Методи, використані на уроці: бесіда , розповідь вчителя, індивідуальне опитування, робота в групах, «Незакінчене речення», «Займи позицію», «Відкритий мікрофон» Список літературних джерел: підручник для 10 класу Ф.Г.Турченка «Новітня історія України», посібник О.Бойка «Історія України. Запитання і відповіді», посібник О.Буштрук «Історія України в схемах і таблицях», науково-методичний посібник Пометун О.І. «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», Баханов К.О. «Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі». Обладнання: підручник, мультимедійний комплекс, контурні карти , атласи, роздатковий матеріал. Структура уроку І.Організаційний момент. ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. ІІІ. Актуалізація опорних знань ІУ. Вивчення нового матеріалу У. Закріплення нових знань УІ. Підсумки уроку. УІІ. Домашнє завдання Хід уроку. І. Організаційний момент. Підготовка учнів до роботи на уроці. ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя: - З часів занепаду Київської Русі, перебуваючи у складі інших держав , терплячи наругу з боку пануючих чужоземних урядів, український народ прагнув створити власну незалежну державу. Тому революційні події в Росії спричинили могутній поштовх національно-визвольного руху в українських землях та викликали активні суспільно-політичні події в нашій державі. Епіграфом нашого уроку мені хочеться взяти слова Д. Павличка: Вставай, народе, в єдину лаву, Шикуй братерство всіх наших мов, Вставай творити свою державу, Вставай, народе, твій час прийшов. Серед подій доби Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.) чільне місце займає намагання демократичних сил шляхом демократії вибороти спочатку політичну автономію, а незабаром – державну незалежність. У цей період була утворена Українська Народна Республіка. На минулих уроках ви уже ознайомились з першими державними документами ЦР – І та ІІ Універсалами. Тема нашого сьогоднішнього уроку – « ІІІ Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків з УЦР. ІУ Універсал» Після цього уроку ви зможете характеризувати ІІІ і ІУ Універсали, визначати умови та наслідки їх прийняття , давати оцінку періоду доби Центральної Ради. Запрошую вас визначитися з вашими очікуваннями на сьогоднішній урок .(Учні записують свої очікування на стікери та прикріплюють їх на дошку) ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (Опитування за методом «Незакінченого речення»)
Проблемне запитання : - Чому, на вашу думку, Центральна Рада не наважилась остаточно розірвати зв’язки з Росією і утрималась від проголошення незалежності УНР?
ІУ. Вивчення нового матеріалу. Жовтйшли з Комітету, тим самим вивівши сили, які були в їх розпорядженні. Табір прихильників скинутого уряду включав в себе представників усіх загальноросійських партій, крім більшовицької, і спирався на штаб Київського військового округу. Опорою більшовиків були Рада робітничих і Рада солдатських депутатів. Вона прагнули до встановлення радянської влади. ЦР протистояла штабові округу, але відстоювала власне право на владу. 27 жовтня більшовики обрали революційний комітет. Військам КВО вдалося його блокувати в Маріїнському палаці, але ненадовго. Уже 29 жовтня більшовики обрали новий ревком, у Києві почалися бої. Київські робітники підтримали більшовиків загальним страйком. У ході цього конфлікту між більшовиками і прихильниками Тимчасового уряду ЦР зайняла позицію нейтралітету, Тем Тема: Початок Української революції Мета: охарактеризувати історичні умови що призвели до початку Української революції, розглянути перший етап революції та його особливості; - розвивати навички аналізу історичних джерел, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові звязки,висловлювати власну точку зору; - виховувати почуття патріотизму ,формувати пошану до історичної пам’яті, пошану до державотворчих процесів в Україні. Обладнання: Карта ”Російська імперія на початку ХХ століття”, схеми, |
