Тема: Кіммерійсько-скіфський світ.
Мета: розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби; з’ясувати причини появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, будувати структурно‑логічні схеми, працювати з історичними текстами, ілюстраціями; познайомити з поняттями і термінами; формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії.
Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу., наочність.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль», «скіфський курган».
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- називати хронологічні межі розселення кочових племен на території України;
- показувати на карті території розселення кіммерійців та скіфів;
- застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль», «скіфський курган»;
- характеризувати суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства;
- описувати спосіб життя населення Кіммерійсько - Скіфського світу;
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Індивідуальні завдання
Завдання до параграфу( дом.завдання)
Самостійна робота за запитаннями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Край пануванню кам’яних знарядь праці був покладений внаслідок відкриття бронзи - сплаву міді та олова, яка не поступалася за міцністю камінню, але обробляти її було значно легше, до того ж, знаряддя, виготовлені з бронзи, використовувати було значно зручніше. Разом з тим, покладів олова та міді було недостатньо. Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін того суспільства.
Метод «Мікрофон»
Учні висловлюють припущення щодо того, як вплинуло відкриття на життя суспільне і господарське життя. Думки учнів учитель записує на дошці. Після того, як всі бажаючі висловляться, вчитель пропонує з наведених положень побудувати логічний ланцюг «Вплив відкриття заліза на суспільне і господарське життя суспільства».
|
Відкриття
заліза
|
Зростання продуктивності
праці
|
Розвиток
торгівлі
|
Виникнення
майнової
нерівності
|
Перехід від родової до сусідської
общини
|
Виникнення
держави
|
Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу на початку І тис. до н. е.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Вправа «чиста дошка»
Прочитати текст підручника і відповісти на запитання, що містяться на дошці. Якщо відповідь на запитання знайдена, воно витирається. Так учні відповідають на запитання, поки дошка не стане чистою.
1. Знайдіть та покажіть на карті місце розселення кіммерійців. Знайдіть його і на сучасній карті України.
2. З яких історичних джерел ми можемо дізнатися про кіммерійців?
3. Назвіть основні заняття кіммерійців.
4. Розкажіть про їх державний устрій.
Життя і війни скіфів
Цей численний іраномовний народ об’єднав під своєю владою залишки розгромлених кіммерійців та інші племена. Тепер причорноморські степи стали називати Скіфією, а їхніх мешканців скіфами.
«Батько історії» Геродот так описав спосіб життя скіфів. «Вони не засновують ані міст, ані укріплень, але, будучи кінними стрільцями, возять свої будинки із собою, здобуваючи їжу не від плуга, а від розведення свійської худоби».
Житлом для скіфа був візок із критим верхом, а вірним товаришем скотаря-кочовика — кінь. Скіфський цар Атей казав, що «іржання коня йому миліше за звуки флейти».
Наприкінці VII ст. до н. е. завершується формування Скіфії. На межі V—IV ст. до н. е. деякі скіфські племена перейшли до напівкочового способу
життя, призвичаїлися до землеробства. Вони вирощували ячмінь і просо, зручне для вироблення твердих кормів, необхідних під час зимівлі худоби.
Скіфи освоїли різні ремесла: обробку дерева, прядіння, ткацтво. Виникли
скіфські села й городища — укріплені поселення із захищеними місцями торговищ і бродів.
Скіфи поклонялися богам, які уособлювали могутні сили природи й виступали захисниками різних видів діяльності кочовиків. Особливо шанованими в скіфів були боги небес, полів, річок і війни. Становлення Скіфської держави збіглося в часі з появою давньогрецьких колоній на північному березі Чорного моря.
Велична давньогрецька цивілізація чинила на скіфів могутній вплив. Греки вели жваву торгівлю з цими степовими племенами. Вони купували в скіфів зерно, худобу, рабів.
Могутній перський цар Дарій I вирішив підкорити собі володіння гордих скіфів. У 514 р. до н. е. він очолив величезну армію, яку направив проти них.
Скіфи вирішили не ставати до відкритого бою з таким військом. Вони відступали все далі й далі вглиб степів. На шляху проходження перської армії скіфи знищували запаси їжі, випалювали степ, засипали криниці. Перси ж «воювали» зі спекою, спрагою та хворобами. Лише пил на обрії та тепле вугілля багать свідчили, що скіфи десь поруч. Розгніваний «цар царів» зажадав від скіфів «землі й води». Скіфський цар Іданфірс відповів, що тільки втеча зможе врятувати загарбників від загибелі.
Перси були змучені виснажливим переслідуванням супротивника, який постійно вислизав. Великому Дарієві довелося втекти, кинувши напризволяще частину війська, хворих та поранених воїнів.
Розквіт Скіфської держави припадає на IV ст. до н. е. Сліди скіфської величі вчені знайшли на території від Криму аж до Києва й Харкова. Найбільш численні й сильні скіфські племена продовжували вести кочовий спосіб життя, переганяючи свою худобу неосяжними степами від Дунаю до Дону. Цю країну називають Великою Скіфією. Її царі мали добре озброєне, дисципліноване кінне військо.
Несподівані набіги скіфів-кочовиків наводили жах на сусідні народи й грецькі держави. Влада царів кочових скіфів була необмеженою. Вони тримали в покорі населення величезної підвладної території. Усі жителі
Скіфії вважалися рабами скіфських владик.
У IV ст. до н. е. Скіфська держава досягла найбільшої могутності. Античні письменники називали простих скіфів «восьминогими» - це означало, що їхнє майно містилося в одному візку, який тягла пара биків. Звичайного скотаря ховали в невеликій могилі, насипавши над нею невисокий курган. У могилі залишали все, що могло знадобитися в «країні мертвих»: акінаки — короткі мечі, лук і стріли, списи, посуд і скромні прикраси. Величезних розмірів досягали кургани над могилами скіфських царів і знаті. Іноді їх називають «пірамідами» українських степів. У деяких випадках висота царських курганів сягала 20 метрів. Вони здіймаються в пониззі Дніпра й у Криму. У могилу царя спускали небачені багатства — коштовну зброю, золоті
обладунки, чарівні прикраси. До «країни мертвих» царя супроводжували дружина, воїни-охоронці, конюхи, слуги й раби. Їх убивали й ховали поруч із могилою господаря. Наприклад, під час розкопок кургану Чортомлик (Дніпропетровська область) учені знайшли останки тіл царя, цариці, дев’яти
воїнів і слуг, а також одинадцяти коней.
Розкопки скіфських курганів прославили вітчизняних археологів на весь світ. Скарби царських курганів скіфів — надбання загальнолюдської культури. Наприкінці III — на початку II ст. до н. е. скіфи створили своє царство в Криму. Велика Скіфія стала місцем проживання сарматів — племен, що прийшли зі Сходу. Сильні й безжалісні завойовники встановили своє панування в причорноморських степах.
Працюємо з ілюстрацією
Учні мають розглянути зображення пекторалі й виконати завдання.
1. Опишіть, що ви бачите на пекторалі.
2. Опишіть за малюнком заняття скіфів.
3. Які ще висновки можна зробити про життя скіфів з даного малюнка?
V. Закріплення знань учнів
Вставте пропущені слова
Від Х ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї жили племена ... (кіммерійців). Вони вели ... (кочовий) спосіб життя, вирощували ... (коней, рогату
худобу). У VII ст. до н. е. їх витіснили племена ... (скіфів), які панували тут майже 400 років. Наприкінці VI ст. до н. е. утворилася величезна держава ... (Скіфія), яка простяглася від Дону до Дунаю, від Чорного моря до Києва. Скіфи поділялися на ... (кочовиків та землеробів). У 513 році до н. е. до Скіфії вторглися війська перського царя ... (Дарія І), похід якого закінчився ... (поразкою). У ІІІ ст. до н. е. скіфів починають витісняти племена ... (сарматів).
Історичний диктант
1) Коли розпочалась залізна доба? (І тис. до н.е.)
2) Які найперші племена Північного Причорномор’я відомі? (Кіммерійці)
3) Чим займалися кіммерійці? (Скотарством)
4) Який спосіб життя вели кіммерійці? (Кочовий)
5) Хто витіснив кіммерійців зі степів Північного Причорномор’я? (Скіфи)
6) Який стиль у прикрасах був притаманний скіфському мистецтву? (Звіриний)
7) За часів правління якого царя Скіфія набула найбільшої могутності? (Атея)
8) Хто витіснив скіфів із Північного Причорномор’я? (Сармати)
9) Нагрудна прикраса, ознака влади у скіфів? (Пектораль)
10) Що в перекладі означає слово «савромати»? («Оперезані мечем»)
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал §
2. Випереджаюче завдання – доповідь «Батько історії- Геродот»
Самостійна робота ________________
(прізвище, ім’я учня)
1. Столиця Ассирії?
А) Ніневія Б)Ур В) Бібл Г) Вавилон
2. Найосвіченіший з ассирійських царів - це
А) Навуходоносор ІІ Б) Ашшурбаніпал
В) Кір ІІ Г) Дарій І
3. Найбільшої могутності Персія досягла за:
А) Соломона Б) Ашшурбаніпала
В) Хаммурапі Г) Дарія І
4. Перська держава була поділена на області,
які називалися:
А) Номи Б) Сатрапії В) Колонії Г) Префектури
5. В честь якої богині були названі головні ворота
Вавилона?
А) Семіраміди Б) Афіни В) Іштар Г) Хапі
6. Хто побудував «Висячі сади»?
А) Навуходоносор ІІ Б) Ашшурбаніпал
В) Кір ІІ Г) Дарій І
7. Хто заснував Перську державу?
А) Кір Б) Ксеркс В) Дарій І Г) Дарій ІІ
8. Кого перси називали безсмертними?
А) Царів Б) Рабів В) Охоронців царя Г) Жерців
9. У якій державі почали карбувати перші монети
із золота?
А) Ассирії Б) Халдеї В) Мідії Г) Персії
10. Хто завоював Перське царство?
А) Цезар Б) Нерон
В) Александр Македонський Г) Атей_______
Самостійна робота ________________
(прізвище, ім’я учня)
1. Столиця Ассирії?
А) Ніневія Б)Ур В) Бібл Г) Вавилон
2. Найосвіченіший з ассирійських царів - це
А) Навуходоносор ІІ Б) Ашшурбаніпал
В) Кір ІІ Г) Дарій І
3. Найбільшої могутності Персія досягла за:
А) Соломона Б) Ашшурбаніпала
В) Хаммурапі Г) Дарія І
4. Перська держава була поділена на області,
які називалися:
А) Номи Б) Сатрапії В) Колонії Г) Префектури
5. В честь якої богині були названі головні ворота
Вавилона?
А) Семіраміди Б) Афіни В) Іштар Г) Хапі
6. Хто побудував «Висячі сади»?
А) Навуходоносор ІІ Б) Ашшурбаніпал
В) Кір ІІ Г) Дарій І
7. Хто заснував Перську державу?
А) Кір Б) Ксеркс В) Дарій І Г) Дарій ІІ
8. Кого перси називали безсмертними?
А) Царів Б) Рабів В) Охоронців царя Г) Жерців
9. У якій державі почали карбувати перші монети
із золота?
А) Ассирії Б) Халдеї В) Мідії Г) Персії
10. Хто завоював Перське царство?
А) Цезар Б) Нерон
В) Александр Македонський Г) Атей
| 
