Тестові завдання з історії України

Дидактичні матеріали з історії України (9 клас) допоможуть вчителю історії здійснити перевірку рівня навчальних досягнень дев’ятикласників з теми «УКРАЇНСЬКІ ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1. Назвіть роки поділів Речі Посполитої, в ході яких українські землі ввійшли до складу Російської імперії:

а) 1722, 1793, 1795 роки;

б) 1723, 1733, 1797 роки;

в) 1723, 1725, 1795 роки;

г) 1721, 1792, 1795 роки.

2. Внаслідок другого та третього поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії відійшли:

а) Західна Волинь, Полісся та Поділля;

б) Східна Галичина та Західна Волинь;

в) Правобережна Україна та Західна Волинь;

г) Покуття та Західна Волинь.

3. Після яких подій до Російської імперії відішли Правобережна Україна, Західна Волинь, Північне Причорномор’я та Кримське ханство:

а) після І поділу Польщі;

б) після ІІ та ІІІ поділів Польщі;

в) після ІІ поділу Польщі;

г) війни з Туреччиною;

д) правильні варіанти б і г.

4.  Протягом 20-30-х років ХІХ ст. головною адміністративно-територіальною одиницею українських земель залишалися генерал-губернаторства:

а) Київське, Малоросійське, Чернігівське;

б) Київське, Малоросійське, Новоросійсько-Бессарабське;

в) Київське, Малоросійське, Чернігівське та Новоросійсько-Бессарабське;

г) Малоросійське, Чернігівське та Новоросійсько-Бессарабське.

5. Які губернії входили до складу Київського генерал-губернаторства входили:

а) Київська, Волинська;

б) Київська, Волинська, Харківська;

в) Київська, Подільська, Катеринославська;

г) Київська, Волинська, Подільська.

6. Малоросійське генерал-губернаторство складалося з губерній:

а) Чернігівської, Полтавської, Слобідсько-Української;

б) Чернігівської, Полтавської, Катеринославської;

в) Полтавської, Слобідсько-Української, Катеринославської;

г) Полтавської, Катеринославської та Слобожанщини.

7. Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство охоплювало губернії:

а)  Катеринославська, Одеська, Миколаївська;

б) Катеринославська, Таврійська, Миколаївська;

в) Катеринославська, Одеська, Херсонська;

г) Катеринославська, Одеська та територія Бессарабії.

8. Що з нижчепереліченого було характерним  для економічного розвитку українських земель першої половини ХІХ ст.:

а) домінування кріпосницьких відносин; основними формами експлуатації кріпаків залишалися відробіткова, грошова та натуральна рента;

б) домінування кріпосницьких відносин; витіснення селян на неродючі віддалені землі; існування військових поселень;

в) посилення експлуатації селян, так звана урочна система; примітивні та застарілі знаряддя праці, що не давали можливості запроваджувати прогресивні технології;

г) правильні варіанти а, б і в.

9. Що свідчить про проникнення капіталістичних відносин у сільському господарстві:

а) використання в сільському господарстві нових технічних засобів промислового перевороту; приватна власність селян на землю; об’єднання поміщицьких господарств у великі сільськогосподарські підприємства капіталістичного типу;

б) розширення посівів технічних культур, що вимагало поліпшення обробітку землі та використання добрив; використання продуктивної найманої праці, передання землі в оренду купцям, заможним селянам; поглиблення спеціалізації окремих районів і поміщицьких господарств;

в) поглиблення спеціалізації окремих районів і поміщицьких господарств; використання в сільському господарстві нових технічних засобів промислового перевороту;

г) варіанти а) і б) є правильними.

10. В промисловості в першій половині ХІХ ст. було характерним для українських земель:

а) тісний зв'язок із сільським господарством; закриття цукрових заводів; занепад державної промисловості призводив до викупу приватними особами підприємств по низькій ціні та розвивали приватну промисловість;

б) використання вільнонайманої та кріпосної праці; розвиток чумацького промислу та розшарування селянства на Півдні України; формування робітничого класу та промислової буржуазії лише на Сході України; відбувається прискорений розвиток кам’яновугільної та металургійної галузей на Донеччині, а в інших регіонах спостерігався занепад;

в) тісний зв'язок із сільським господарством; відкриття цукрових заводів; розвиток державної промисловості; 30-40-ті роки  стали відліком промислового перевороту; відбувається розвиток кам’яновугільної та металургійної галузей; прискорений розвиток машинобудівної промисловості; використання вільнонайманої та кріпосної праці; розвиток чумацького промислу та розшарування селянства; формування робітничого класу та промислової буржуазії;

г) варіанти б) і в) є правильними.

11. Які фактори сприяли розвитку торгівлі на українських землях першої половини ХІХ ст.:

а) розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва; виникнення ярмаркової торгівлі;

б) Україна стала складовою частиною загальноросійського внутрішнього ринку;

в) зовнішня торгівля велася через порти Чорного та Азовського морів;

г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.

12. Назвіть форми протесту антифеодального руху на українських землях першої половини ХІХ ст.:

а) псування знарядь праці; відмова виконувати повинності;

б) підпалення маєтків та вбивства поміщиків; втечі з маєтків; збройний спротив поміщикам та місцевій адміністрації;

в) повстання; партизанські напади на поміщицькі маєтки;

г) селянські повстання;

ґ) псування знарядь праці; відмова виконувати повинності; підпалення маєтків та вбивства поміщиків; втечі з маєтків; збройний спротив поміщикам та місцевій адміністрації; повстання; партизанські напади на поміщицькі маєтки.

13. Співвіднесіть історичні події до вказаних дат:

14. Плани Наполеона щодо України в ході Вітчизняної війни 1812 року передбачали:

а) відокремлення українських земель від Російської імперії та поділ їх на три частини: Правобережна Україна мала ввійти до складу Великого герцогства Варшавського, Галичина і Волинь мали відійти до Австрії, а на території Лівобережжя та південної України планувалося створити дві держави, які б підпорядковувалися Франції;

б) Правобережна Україна мала відійти до Австрії, Галичина і Волинь мали відійти до Великого герцогства Варшавського, а на території Лівобережжя та південної України планувалося створити дві держави, які б підпорядковувалися Франції;

в) відокремлення українських земель від Російської імперії та поділ їх на три французькі окупаційні зони (дистрикти) – дистрикт «Галичина», дистрикт «Волинь», дистрикт «Південна Україна»;

г) на території Лівобережжя та південної України планувалося створити дві держави, які б підпорядковувалися Франції, але мали б широку політичну автономію та могли незалежно вести зовнішню політику.

15. «Пробудження національної самосвідомості народів, що не мали власної державності та фактично стало процесом становлення нації називається»:

а) націотворення;

б) національне відродження;

в) державотворчий процес;

г) «пробудження нації».

16. Назвіть напрямки визвольного руху в Україні першої половини ХІХ ст.:

а) російський та український;

б) російський та польський;

в) польський та український;

г) польський, російський та власне український;

17. Вкажіть стадії національного відродження України:

а) фольклорна, етнографічна, культурна;

б) фольклорна, етнографічна, літературна;

в) фольклорно-етнографічна, культурно-літературна, політична;

г) етнографічна, культурно-літературна, політична.

18. «Представники дворянства Російської імперії, які боролися за повалення царату та скасування кріпацтва» мали назву:

а) декабристи;

б) різночинці, народники;

в) слов’янофіли,

г) західники.

19. «Релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами взаємодопомоги, братерства, рівності. Основним гаслом було невтручання в політику та відігравали роль в революційних та національно-визвольних рухах» називалися?

а) декабристи;

б) масони;

в) єзуїти;

г) францисканці;

д) домініканці.

20. Першими декабристськими організаціями в Україні були:

а) «Союз порятунку»;

б) «Союз благоденства»;

в) «Союз порятунку» та «Союз благоденства»;

г) «Любов до істини».

21. Полтавська «Любов до істини» та «Ложа об’єднаних слов’ян» являлися:

а) першими додекабристськими організаціями в Україні, що готували майбутніх декабристів до вступу в таємні декабристські товариства;

б) єзуїтськими ложами в Україні, і були своєрідною підготовкою до вступу в таємні декабристські товариства;

в) православними братствами, що займалися перехрещенням українців-католиків в православних перед вступом їх в таємні декабристські товариства;

г) масонськими ложами в Україні, які об’єднували представників привілейованої верхівки суспільства і були своєрідною підготовкою до вступу в таємні декабристські товариства.

22. В ході реорганізації перших декабристських організацій в 1821 році виникло два осередки – Північне та Південне товариство з центром:

а) в Києві та Василькові;

б) в Харкові та Києві;

в) в Чернігові та Ніжині;

г) в Тульчині та Прилуках;

д) в Петербурзі та Тульчині.

23. Програмним документом «Південного товариства» була:

а) «Руська правда» П. Пестеля;

б) «Руська правда» Я. Мудрого;

в) «Конституція» М. Муравйова;

г) «Книга буття українського народу» М. Костомарова.

24. За об’єднання слов’янських народів у федеративну республіку, де парламент буде складатися з представників усіх народів і кожен народ буде мати право на широке самоврядування виступало:

а) «Північне товариство»;

б) «Південне товариство»;

в) Товариство об’єднаних слов’ян;

г) «Союз порятунку».

25. Що з нижчепереліченого можна знайти в «Конституції» М. Муравйова:

а) форма правління в Росії – конституційна монархія; виборче право з 21 року; скасування кріпацтва і наділення селян 2 десятинами землі, а також збереження поміщицького землеволодіння; Україна має бути поділена на Чорноморську державу з центром у Києві та Українську державу з центром у Харкові;

б) форма правління в Росії – необмежена монархія; збереження поміщицького землеволодіння при частковому наділення селян 2 десятинами землі; Україна має бути поділена на окремі невеличкі державні утворення з повітовими центрами;

в) Україна має бути поділена на Чорноморську державу з центром у Києві та Українську державу з центром у Харкові; збереження поміщицького землеволодіння тільки в Україні, так як остання є окраїнною територією Російської імперії;

г) часткове збереження поміщицького землеволодіння та часткова відміна кріпосного права.

26. Коли відбулося повстання Чернігівського полку:

а) 24 грудня 1825 року;

б) 25 грудня 1825 року;

в) 26 грудня 1825 року;

г) 27 грудня 1825 року;

д) 28 грудня 1825 року.

27. Хто очолив повстання Чернігівського полку:

а) Н. Муравйов-Апостол;

б) С. Муравйов-Апостол;

в) М. Бестужев-Рюмін;

г) брати Муравйови.

28. В чому полягає історичне значення діяльності декабристів:

а) було перше в історії Росії та України організоване збройне повстання проти самодержавства і кріпацтва, що дало поштовх діяльності Кирило-Мефодіївському братству;

б) декабристське організоване збройне повстання проти самодержавства і кріпацтва досягло в кінцевому результаті перемоги;

в) було покінчено зі смугою репресій та реакції в Російській імперії та Україні; знято нагляд за вищими навчальними закладами Києва, Харкова та Одеси;

г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.

29. Співвіднесіть історичні терміни та поняття та їх зміст:

30. Програмними документами Кирило-Мефодіївського братства були:

а) «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»

В. Білозерського;

б) «Закон Божий»;

в) «Книга буття українського народу» М. Костомарова;

г) «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» В.    Білозерського та «Закон Божий, або Книга буття українського народу» М. Костомарова.

31. Течіями Кирило-Мефодіївського братства були:

а) радикальна;

б) поміркована та радикальна;

в) поміркована;

г) ліберальна.

32. Що з нижчепереліченого можна знайти в змісті програмних документів Кирило-Мефодіївського братства:

а) створення конфедерації вільних слов’янських держав із демократичним ладом зі столицею в Києві, де будуть діяти рівні політичні права для всіх як слов’янських, так і не слов’янських (національних меншин) народів, рівність громадян перед законом, скасування станів;

б) ліквідація кріпосного права, національне визволення українського народу, рівні політичні права для всіх слов’янських народів, рівність громадян перед законом, скасування станів;

в) ліквідація кріпосного права та розподіл землі між безземельними та малоземельними селянами, що були за етнічною ознакою слов’янського походження;

г) створення конфедерації вільних слов’янських держав із демократичним ладом зі столицею в Києві, повалення самодержавства і встановлення республіки та ідеалізація козацького минулого України;

д) варіанти б і г є правильними.

33. Практична діяльність Кирило-Мефодіївського братства полягала в:

а) поширенні брошур політичного характеру, авторами яких були М. Костомаров,    М. Гулак, Т. Шевченко, В. Білозерського, П. Куліша;

б) поширенні літературних творів Т. Шевченка та П. Куліша на історичну тематику із закликом до повстання мас проти самодержавства за підтримки поміщиків;

в) поширенні програмних документів, поширенні творів Т. Шевченка, розробка проекту створення в Україні мережі початкових навчальних закладів, збирання коштів на видання української книги;

г) організовували так звані акції «ходіння в народ»;

д) пропаганда ідей братства в університеті, військових училищах та інших навчальних закладах Києва, створення першої української абетки «кулішівки», встановлення контактів з литовськими, польськими, чеськими революціонерами, російським гуртком петрашевців;

е) варіанти в) і д) є правильними.

34. В чому полягало історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства:

а) перша спроба інтелігенції перейти від культурницького до  політичного етапу визвольної боротьби; вперше здійснено спробу об’єднати українську національну ідею з ідеєю слов’янської єдності;

б) національне звільнення українців розглядалося в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів; за своїми світоглядними принципами братство відкидало насильство як засіб досягнення мети;

в) вперше було здійснено національно-визвольну боротьбу українців  мирним шляхом з метою втілити у життя українську національну ідею;

г) варіанти а) і б) є правильними.

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ-У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

35. В ході яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу Австрійської імперії:

а) першого (1722 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої;  Константинопольської австро-турецької конвенції 1775 р.;

б) першого (1722 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої;

в) Константинопольської австро-турецької конвенції 1775 р.;

г) першого (1722 р.) поділу Речі Посполитої;

д) третього (1795 р.) поділу Речі Посполитої.

36. Назвіть держави, до складу яких входили західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ  − у першій половині ХІХ ст.:

а) Австрійська імперія, Велике князівство Литовське;

б) Австрійська імперія, Угорське королівство;

в) Російська імперія, Угорське королівство;

г) Османська імперія, Австрійська імперія.

37. Співвіднесіть адміністративно-територіальну одиницю та назву української території:

38. Співвіднесіть назву української території та поділ території:

39. Своєю мовою вони називали руську, але самоназва українців Західної України була:

а) русини;

б) росіяни;

в) москвофіли;

г) українофоби або українофіли;

д) русофіли.

40. До якої правлячої династії належали реформатори політичного та соціально- економічного життя Марія-Терезія та Йосиф ІІ на західноукраїнських землях:

а) Гедиміновичей;

б) Габсбургів;

в) Ягеллонів;

г) Август;

д) Гогенцолернів.

41. В ході адміністративної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях відбувся:

а) поділ Королівства Галичини і Лодомерії на округи на чолі зі  старостами;

б) органами місцевого самоврядування стали міські ради, а вищим представницьким органом краю сейм;

в) містами управляли магістрати, призначені імперською адміністрацією; Львів став столицею королівства;

г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.

42. В ході аграрної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях було:

а) складено «Інвентарі», в яких містилися перелік повинностей та розміри податків, що мали сплачувати селяни на користь поміщиків; панщину було збільшено до семи днів на тиждень, але селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах;

б) складено «Інвентарі», в яких містилися повинності селян і розміри податків, які вони мали сплачувати; заборона на тілесні покарання, суботню та недільну панщину зменшено панщину до трьох днів на тиждень, а також селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах;

в) складено «Інвентарі», в яких вказувалися розміри податків відповідно до проживання селянина на родючій або меншродючій території;

г) складено «Інвентарі», відповідно яким селяни отримали право мати одноосібне селянське господарство за межами села – так званий відруб.

д) зменшено панщину до трьох днів на тиждень, а також селяни отримали право на шлюб, навчати дітей у школах.

43. В ході релігійної реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях відбулося:

а) підпорядкування церкви державі; римсько-католицька і греко-католицька церкви визнані рівноправними;

б) русинська еліта мадяризувалася (перехід на сторону угорців «мадярів») і перейшла в католицтво; греко-католицька церква стала більш незалежною від держави;

в) греко-католицьке духовенство отримало більш широкі права в парламенті Австрійської імперії і мало змогу активізувати національне відродження зі сторони церкви;

г) греко-католики отримали рівні права з католиками на державну службу; рівні права євреїв з представниками інших віросповідань;

д) варіанти а) і г) є правильними.

44. В ході освітньої реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях було:

а) введено єдину систему початкової освіти та платне подальше навчання в гімназіях та училищах; відновлено автономію університетів; вища освіта жіноцтва на приватних жіночих курсах;

б) створення мережі чоловічих та жіночих класичних гімназій з безкоштовним навчанням, що надавали можливість своїм випускникам вступати до університету та вищої технічної школи;

в) створено у Відні греко-католицьку семінарію «Барбареум»; відновлено діяльність Львівського університету 1784 р.; відкриття «Руського інституту» з українською мовою навчання та створено мережу державних початкових шкіл з рідною мовою навчання;

г) введено політику репресій австрійського монарха в системі освіти; навчання у Львівському університеті переведено на австрійську мову; обов’язковим для вивчення була історія Австрійської корони, католицтво та інші предмети.

45. «Історичне значення реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ полягало:

а) реформи сприяли політичній модернізації краю;

б) посиленню німецького впливу та відсторонення українців від управління;

в) поширенню серед селянства та греко-католицького духовенства позитивного ставлення до правлячої династії Габсбургів;

г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.

46. Селянське повстання на Буковині в 1843-1844 рр. очолював:

а) Лук’ян Кобилиця;

б) Олекса Довбуш;

в) Устим Кармелюк;

г) Петро Муха.

47. Традиційна форма збройної боротьби, коли невеликі загони нападали на панські та державні маєтки, розправляючись з адміністрацією. Рух набрав особливого поширення в 1810-1825 рр., але окремі виступи тривали аж до 1848 р. В історію України це ввійшло як:

а) «Холерні бунти»;

б) «Рух братства тарасівців»;

в) «партизанська боротьба»;

г) у «Таврію за волею»;

д) Рух опришків.

48. «Холерні бунти» в Закарпатті 1831 року мали за привід обмеження у пересуванні селян (так звані карантини) через епідемію холери, проте насправді виступи мали інший характер. Який був характер виступів під час «Холерних бунтів»:

а) антипольський;

б) антирелігійний;

в) антиполітичний;

г) антифеодальний;

д) антиросійський.

49. Студенти Львівської семінарії І. Вагилевич та Я. Головацький на чолі з М. Шашкевичем заснували в 1833 р. у Львові:

а) Громаду;

б) «Руську трійцю»;

в) Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка;

г) «Братство тарасівців»;

д) єзуїтський колегіум.

50. Метою «Руської трійці» було:

а) ведення боротьби за визволення українського народу від національного та соціального гніту;

б) розширення національно-культурних та політичних прав українців;

в) формування патріотичного національного руху у Галичині за допомогою Просвітництва;

г) самостійна суверенна Україна, соборна й неподільна «від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ».

51. Перша україномовна книга, видана в Західній Україні у 1837 р. діячами «Руської трійці» називалася:

а) «Русалка Дністрова»;

б) «Альманах»;

в) «Києвській телеграфъ»;

г) «Самостійна Україна».

52.  2 травня 1848 р. представниками греко-католицького духовенства та української інтелігенції у Львові було створено:

а) Національну раду;

б) Львівське греко-католицьке братство;

в) «Руський собор»;

г) «Руський інститут»;

д) Головну руську раду.

53. На чолі Головної руської ради були:

а) Г. Яхимович та М. Куземський;

б) Я. Головацький та М. Шашкевич;

в) І. Вагилевич та Я. Головацький;

г) Г. Яхимович, Я. Головацький та М. Шашкевич.

54. «Поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), запровадження української мови в діловодстві, рівний доступ до державних посад українців та поляків, зрівняння в правах греко-католицького духовенства з представниками інших віросповідань, а також призначення на посади чиновників у Східній Галичині осіб, що володіють українською мовою» було програмною вимогою:

а) «Руський собор»;

б) Національну раду;

в) Головної руської ради;

г) Львівське греко-католицьке братство;

д) «Руський інститут»;

55. Вершиною діяльності Головної руської ради стало:

а) видання української газети «Зоря Українська» та створення «Галицько-Волинської матиці»;

б) видання української газети «Українське слово» та створення «Галицько-Української матиці»;

в) видання української газети «Західноукраїнська Зоря» та створення «Галицько-Руської матиці»;

г) видання української газети «Зоря Галицька» та створення «Галицько-Руської матиці».

56. «Галицько-Руська матиця» − це:

а) політична партія на Західній Україні, що представляла інтереси  українців у парламенті Австрійської імперії;

б) організація, що займалася виданням підручників українською мовою;

в) політичний журнал «Руської трійці», що видався раз на рік за кордоном в Женеві;

г) брошура, що видавалася як програмний документ представниками Кирило-Мефодіївського братства.

57. Основними передумовами українського національного відродження були:

а) Вітчизняна війна 1812 року викликала загальнонародне піднесення, зміцніли надії передової частини українського суспільства на прогресивні реформи;

б) поширення західноєвропейських демократичних ідей шляхом визнання народу носієм вищої влади, що має право на власну національну державу;

в) діяльність масонських організацій та придушення царським урядом проявів національного життя українців, політика національного гноблення в усіх сферах життя;

г) всі вищеперелічені варіанти є правильними.

58. Засновником Харківського університету в 1805 році став:

а) В. Докучаєв;

б) В. Карамзін;

в) В. Каразін;

г) О. Безбородько.

59. Групу українських автономістів у 1787 році очолив:

а) В. Капніст;

б) В. Карамзін;

в) В. Каразін;

г) М. Костомаров.

60. Українські автономісти виступали з ідеєю відновлення:

а) російських залог в Україні;

б) козацьких формувань в Україні;

в) чорноморсько-кубанського війська;

г) азовського козацтва.

61. На базі Полтавської ложі у 1821 році було утворено «Малоросійське товариство» з метою відстоювання ідеї незалежності України з ініціативи предводителя дворянства Переяславського повіту Полтавської губернії:

а) В. Лукашевич;

б) В. Карамзін;

в) В. Каразін;

г) М. Костомаров.

 1. а)

2. в)

3. д)

4. б)

5. г)

6. а)

7. б)

8. г)

9. б)

10. в)

11. г)

12. ґ)

13. 1) − а; 2) – б; 3) − в; 4) – г.

14. а)

15. б)

16. г)

17. в)

18. а)

19. б)

20. в)

21. г)

22. д)

23. а)

24. в)

25. а)

26. д)

27. б)

28. а)

29. 1) − а; 2) – б; 3) − в; 4) – г.

30. г)

31. б)

32. д)

33. е)

34. г)

35. а)

36. б)

37. 1) – б; 2) – а.

38. 1) – б; 2) – а; 3) – в.

39. а)

40. б)

41. г)

42. б)

43. д)

44. в)

45. г)

46. а)

47. д)

48. г)

49. б)

50. в)

51. а)

52. д)

53. а)

54. в)

55. г)