Дата _______________ _______________________________________________

Тема 3. Козацька доба

Варіант І

І рівень

1. Визвольна війна українського народу розпочалася:

2. Столицею гетьманської держави часів К. Розумовського було місто:

3. Хто із відомих українських діячів останні  25 років  свого життя присвятив мандрівному життю:

ІІ рівень

4. Розташуйте імена козацьких гетьманів за часом їх правління (у квадратики впишіть відповідні цифри)

5. Впишіть пропущені слова.

• Першими битвами Національно-визвольної війн   були битви під  ________________________________ і ________________________.
• У ______ році  в ____________________ ,під Києвом, відбулася козацька рада, яка погодилась на угоду з Московською державою.

6. Приведіть у відповідність дати та події

Відповіді __________________________________________________________________

ІІІ рівень

7. Знайдіть та виправте помилки у запропонованих текстах:

8. Дайте визначення поняттям і термінам.

9. З якими історичними подіями пов’язані назви цих географічних об’єктів:

ІV рівень

Дайте повну і обґрунтовану відповідь на одне із запропонованих завдань Правильна відповідь – 3 бали

10. Чому російський цар Петро І називав І.Мазепу зрадником, а український народ вважає його борцем за незалежність?
11. Доведіть, що козацькі часи – це героїчні часи України.
12. Що змусило Б.Хмельницького укласти союз із Московською державою?

Оцінка ____________________

Дата _______________ _______________________________________________

Тема 3. Козацька доба

Варіант ІІ

І рівень

1. Хотинська битва відбулася:

2. Столицею гетьманської держави часів Б. Хмельницького  був:

3. Змушений залишити Україну. Помер у вересні 1709 р.:

ІІ рівень

4. Розташуйте  події у хронологічній послідовності;

5. Впишіть пропущені слова.

• Перша Січ була збудована на  ______________________  у _______ році гетьманом _______________________________________.
• У ______ році   під ______________________ відбулась перша битва часів національно-визвольної війни.

6. Приведіть у відповідність дати та події

Відповіді ____________________________________________________________________

ІІІ рівень

7. Знайдіть та виправте помилки у запропонованих текстах:

8. Дайте визначення поняттям і термінам.

9. З якими історичними подіями пов’язані назви цих географічних об’єктів:

ІV рівень Дайте повну і обґрунтовану відповідь на одне із запропонованих завдань Правильна відповідь – 3 бали

10. Чому російський цар Петро І називав І.Мазепу зрадником, а український народ вважає його борцем за незалежність?
11. Доведіть, що козацькі часи – це героїчні часи України.
12. Що змусило Б.Хмельницького укласти союз із Московською державою?

Оцінка ____________________

Початковий рівень

Чи правильні твердження? (Так чи ні.)

1. Богдан Хмельницький - гетьман, керівник національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 років.

2. Українсько-московський договір було укладено у 1657 році.

3. Андрусівське перемир'я започаткувало поділ Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну частини.

4. Гетьмана Петра Дорошенка називали "ясним сонцем" Руїни.

5. Іван Мазепа - видатний борець за українську державу, уклав угоду з польським королем.

6. Наказним гетьманом України був Пилип Орлик.

7. Автором Конституції 1710 року був Олекса Довбуш.

8. Опришки - це народні месники, які боролися проти панів у Галичині, Буковині та Закарпатті.

9. Петро Калнишевський - останній гетьман України.

10. Запорозька Січ була зруйнована у 1764 році за наказом Катерини II.

Середній рівень

Вставте пропущені слова, імена, дати.

• Протягом 1648-1657 років тривала ....... війна українського народу.
• Союзниками української армії в битві під Берестечком були ....
• Договір між Україною і Росією був укладений у місті ... у ... році.
• Конотопська битва відбулася влітку ... року між українським та ... військами.
• Одна з найбільших битв Визвольної війни українського народу, в якій козаки зазнали поразки, відбулася під ... у ... році.
• Під ... були розбиті війська шведського короля Карла XII та загони гетьмана Івана Мазепи.
• Пилип Орлик - автор конституції ... року.
• Найбільше піднесення опришківського руху припадає на ... роки.
• Останнім кошовим Запорозької Січі був Петро ....
• У 1775 році за наказом ... ... було зруйновано .......

Всесвітня історія 10 клас

 Тема уроку : СРСР у 20-30-ті роки

Навчальна мета уроку:

охарактеризувати розвиток СРСР у 20-30-ті роки. Показати процес становлення і розвиток сталінського режиму. Розкрити зміст сталінської моделі соціалізму в СРСР.

Розвиваюча мета уроку:

закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.

Виховна мета уроку:

виховувати учнів у дусі демократичних традицій, поваги до прав і свобод людини..

Основні поняття і терміни:

§  опозиція,

§  культ особи,

§  індустріалізація,

§  колективізація,

§  масові репресії.

Основні дати:

§  1925 р. - прийняття рішення на ХІV з'їзді ВКП(б) про індустріалізацію.

§  1927 р. - прийняття рішення на ХV з'їзді ВКП(б) про колективізацію.

§  1929 р. - рік "великого перелому".

§  1937-1938 рр. - період наймасовіших репресій.

Хід уроку

І. Перевірка знань.

Робота з поняттями і термінами.

1.      Лютнева революція - це...

2.      Установчі збори - це...

3.      Ради - це...

4.      Переворот - це...

5.      Декрет - це...

6.      ВЧК - це...

7.      Воєнний комунізм - це...

8.      Націоналізація - це...

9.      Експропріація - це...

10.  Продрозверстка - це...

11.  Неп - це...

12.  Концесія - це...

Історичний диктант

1.      Назвіть найбільш антибільшовицькі виступи напередодні запровадження непу.

2.      Які прошарки суспільства були найбільш невдоволені політикою "воєнного комунізму" після завершення громадянської війни?

3.      На якому з'їзді РКП(Б) було запроваджено неп?

4.      У період непу існував продподаток чи продрозверстка?

5.      Яка галузь господарства швидше була відбудована: сільське господарство чи промисловість?

6.      Чи дозволена була приватна власність у період непу?

7.      Чи вірне твердження: у період непу існувала однопартійна система?

8.      СРСР було утворено у ... році.

9.      Які радянські республіки були засновниками СРСР.

10.  Що у період непу називали "командними висотами"?

11.  У період непу існувала децентралізована чи централізована система управління промисловістю?

12.  Першу союзну конституцію було прийнято у ... році.

Заслуховування і обговорення кращих рефератів

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.      Становлення сталінського режиму. Боротьба за владу.

2.      Індустріалізація.

3.      Колективізація.

4.      Масові репресії.

Перше питання.

Розповідь учителя.

На початку 20-х років більшовики здолали збройну опозицію (в результаті громадянської війни) та ідейно-політичну опозицію (меншовики, есери та ін.), остаточно встановивши свою одноосібну владу. Але в самій партії не було єдності. Хвороба Леніна давала привід до розгортання боротьби в середині партії за владу.
Протягом травня 1922 р. - березня 1923 р. стан здоров'я радянського лідера, вождя більшовиків В.Ульянова (Леніна) значно погіршився. Він зазнав трьох інсультів, що привели до втрати фізичної можливості повноцінно працювати. У зв'язку з хворобою був повністю усунутий від політичної діяльності. Незважаючи на це, в моменти покращання стану здоров'я Ленін продиктував декілька статей і листів до своїх соратників - лідерів партії більшовиків. Він дав оцінку їхнім особистим якостям, вказавши на небезпеку суперництва між Сталіним і Троцьким для єдності та стабільності у партії. Він пропонував усунути Сталіна від партійного керівництва та реорганізувати державний і партійний апарат у такий спосіб, щоб він забезпечував умови для колегіальних рішень.
В останні роки життя Леніна непокоїло й питання перспектив російської соціалістичної революції. Вказуючи на те, що ця революція сталася в країні, де для неї ще не визріли економічні, соціальні, культурні передумови, Ленін подейкував про необхідність здійснення культурної революції, яка ліквідувала ю "напівазіатське невігластво мас" і відкрила шлях до соціалістичного суспільства. В економічній політиці він наполягав на збереженні непу і перейнявся ідеєю створення суспільства "цивілізованих кооператорів". 21 січня 1924 р. Ленін помер. Його смерть стала приводом до посилення боротьби за владу, за лідерство у партії, яка розгорнулася в останні роки його життя.

Схема: Зміни в партії більшовиків у 20-ті роки

Основними суперниками в цій боротьбі виступали Сталін і Троцький. Ще 1923 р. у ВКП(б) оформилася "ліва опозиція" на чолі з Троцьким, яка різко критикувала бюрократизацію партійного апарату та спроби Сталіна зосередити всю повноту влади у своїх руках.
Старі соратники Леніна, остерігаючись диктаторських амбіцій і прагнень Троцького узурпувати владу, знехтувавши властолюбством самого Сталіна, підтримали його в боротьбі з позицією Троцького. Сталін і його соратники спромоглись усунути Троцького від державних справ, обмежити його вплив у партії, а 1929 р. і вислати з країни.
На цьому боротьба за лідерство не завершилася. У 1925 р. оформилась "нова опозиція", яку очолили Каменєв і Зінов'єв. Опозиція спиралася на підтримку Ленінградської партійної організації. "Нова опозиція" виступала проти монополізації Сталіним права на тлумачення "ленінської спадщини", проти політики, яка проводилась у сільському господарстві.
Але Сталін на той час уже зосередив у своїх руках усі важелі партійного та державного управління, особливо в питанні підбору кадрів. Лідерів опозиції було усунуто від партійного та державного управління, керівництва Комінтерном.
Спроба групи Каменєва-Зінов'єва взяти 1926 р. реванш у боротьбі за владу успіху не мала. Останній виступ опозиції стався 1927 р. - "платформа 83". Основними вимогами опозиції було виконання "політичного заповіту" Леніна. Але час було згаяно.

Таблиця

Боротьба у керівництві більшовицької партії

1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі проти ленінських соратників за владу.
Він же став роком початку утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.
Причинами встановлення режиму одноосібної влади Сталіна в СРСР були:

§  відсутність традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод;

§  низький рівень політичної культури населення СРСР;

§  зосередження політичної влади в руках однієї партії;

§  невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП(б), обмеженість його політичної культури;

§  низький освітній рівень низових керівників і рядових членів ВКП(б);

§  сакральний характер менталітету суспільства (наповнення релігійним змістом громадських інститутів);

§  внутрішня природа радянської влади, яка становила собою диктатуру класу, що переросла в диктатуру партії та не заперечувала можливості диктатури однієї особи;

§  наявність численного бюрократичного апарату, добробут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи.

Основним методом встановлення й підтримки існування такого режиму був тотальний контроль над суспільством і постійний терор проти всіх його верств. Таким чином в СРСР, як і в ряді європейських держав, складався тоталітарний режим. Керівною та спрямовуючою силою радянської тоталітарної системи була більшовицька партія, яка своєю ідеологією визнавала марксизм-ленінізм. Резервом і помічником партії вважалася Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді - ВЛКСМ. Їй було доручено керувати повсякденною діяльністю Всесоюзної піонерської організації (діти 10-15 років), а при піонерських дружинах створювались об'єднання жовтенят - школярів 7-9 років.
Після встановлення одноосібної влади у 1929-1930 рр. та в 1933 р. були проведені чистки партійних рядів. У 1935-1936 рр. - перевірка і обмін партійних квитків. Взамін виключених старих більшовиків набирали молодь, фанатично віддану вождю і партії. У результаті відбулася докорінна зміна у лавах партії, посилилася її централізація, вона фактично, за висловом "вождя", перетворилася на "орден меченосців".

Запитання для закріплення:

1.      Коли було остаточно встановлено одноосібну владу Сталіна?

2.      Назвіть етапи шляху Сталіна до одноосібної влади.

3.      Назвіть фактори, які сприяли становленню одноосібної влади.

Друге, третє, четверте питання

Даний матеріал перекликається з тим, що вивчається на уроках історії України.
Самостійна робота з підручником.
Використовуючи підручник, скласти тези згідно самостійно розробленого плану.

Матеріали для другого питання

Найбільші новобудови першої та другої п'ятирічок: Дніпрогес; Магнітогорський, Кузнецький металургійні комбінати, "Азовсталь"; Сталінградський, Харківський тракторні заводи; Московський, Горьківський автомобільні заводи; Турксиб; Уральський, Краматорський заводи важкого машинобудування; міста Кіровськ, Комсомольськ-на-Амурі; Біломоро-Балтійський канал, канал Москва-Волга.
У роки І п'ятирічки введено в дію 1500 нових великих підприємств.
У роки ІІ п'ятирічки введено в дію 4500 нових великих підприємств.

Джерела індустріалізації

1.      Прибутки державних підприємств.

2.      "Ножиці цін".

3.      Трудовий ентузіазм. Рух передовиків.

4.      "П'яні гроші". Збільшення випуску спиртних напоїв.

5.      Скасування конвертації червонців. Прихована інфляція.

6.      Колективізація. "Розкуркулення".

7.      Примушення населення до заощаджень і його вилучення (облігації, лотереї).

8.      Продаж за кордон національних культурних цінностей.

9.      Антирелігійна кампанія. Пограбування церков.

10.  Продовження робочого дня.

11.  Збільшення норм виробітку.

12.  Експорт сировини і сільгосппродукції за кордон.

13.  Використання праці в'язнів.

14.  Збільшення прямих і непрямих податків.

15.  Націоналізація промисловості.

16.  Запровадження карткової системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності. Зниження життєвого рівня населення.

Завдання для закріплення:

1.      Проілюструйте конкретними фактами наведені твердження.

2.      Поставте вказані джерела індустріалізації в порядку їх (а) важливості, (б) порядку застосування.

Матеріали для третього питання

Колективізація - це створення колективних селянських господарств, яке на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці.
Питання створення великих колективних господарств ставили перед собою більшовики вже з перших років знаходження при владі. Проте перша спроба створення великих державних господарств у 1919 р. не мала успіху. В одній з останніх своїх робіт "Про кооперацію" Ленін акцент робив вже на кооперації, ототожнюючи розвиток соціалізму з "простим ростом кооперації". Він зокрема говорив про необхідність створення різних видів кооперативів, про надання селянам техніки, яка зробить їх прихильними до колективного ведення господарства, притому дотримуючись принципу добровільності при створенні великих господарств.
ХV з'їзд ВКП(б) (1927 р.) поставив питання про "поступовий перехід до колективної обробки землі на основі нової техніки". Форми, способи, строки створення колективних господарств на з'їзді не обговорювалися. Планове завдання Першої п'ятирічки передбачало до 1933 р. залучити до кооперативів 85% господарств, у тому числі 18-20% - у колгоспи. Але криза хлібозаготівлі 1927-1928 рр. була розв'язана насильницькими методами: влітку 1929 р. було офіційно оголошено про суцільну колективізацію у деяких районах країни, а 7 листопада 1929 р. у "Правді" була надрукована стаття Сталіна, в якій 1929 рік був названий "роком великого перелому" - перелому "у розвитку нашого землеробства від дрібного і відсталого індивідуального господарства до великого і передового колективного землеробства". Сталін стверджував, що у колгоспи вже пішли селяни-середняки (насправді колгоспи в той час об'єднували 6-7% селянських господарств). 27 грудня 1929 р. на конференції аграрників-марксистів Сталін оголосив: "Ми перейшли останнім часом від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства до політики ліквідації куркульства як класу". 5 січня 1930 р. було прийнято постанову "Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву". Вона визначала строки проведення суцільної колективізації у країні. Північний Кавказ, Нижня і Середня Волги повинні були завершити колективізацію - восени 1931 - навесні 1932 р. На місцях жорсткі державні директиви активно виконувалися, що викликало швидке зростання кількості колгоспів і не менш стрімке зростання невдоволення селян. Протести селян нерідко виливалися у відкриті виступи: загалом зареєстровано близько 2 тис. збройних виступів. 2 березня 1930 р. Сталін опублікував статтю "Запаморочення від успіху", в якій засудив "перегини" в колгоспному будівництві і всю вину за них поклав на місцеве керівництво. Політика стосовно селян залишилась, по суті, попередньою. Була проведена масова кампанія по розкуркуленню. Загалом нараховувалося 3,9% куркульських господарств (Сталін стверджував, що у країні 5% куркулів), було розкуркулено 11-12% господарств. У північні райони СРСР було вислано 9 млн. куркулів та членів їх сімей.

Матеріали для четвертого питання
Роздатковий матеріал

№ 1

5 грудня 1936 р. була прийнята Конституція СРСР - "Конституція перемігшого соціалізму". Вона проголошувала існування в СРСР двох дружніх класів - робітників і колгоспного селянства, і прошарку - соціалістичної інтелігенції. Конституція гарантувала недоторканість особи (ст. 127); свободу слова, друку, зборів, мітингів, вуличних процесій і демонстрацій (ст. 125); право об'єднання у громадські організації (ст. 126), які могли висувати кандидатів у депутати на виборах до Рад всіх рівнів (ст. 141). Також проголошувалось загальне, рівне, пряме виборче право при таємному голосуванні (ст. 134).

№ 2

1.      1929 р. Постанова ЦК: директор підприємства як одноосібний начальник отримав право звільнення робітників без повідомлення профспілок. Робітники втрачати соціальні права відстоювання своїх інтересів на виробництві.

2.      1932 р. Закон "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів і зміцнення громадської (соціалістичної) власності" вказував: до ворогів народу, які посягають на соціалістичну власність, застосовувати "в якості заходу судових репресій" розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на 10 років. Незабаром Закон було поширено на "широке коло злочинів", у тому числі на спекуляцію і саботаж сільгоспробіт.

3.      1932 р. Постанова ЦВК І РНК "Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР і обов'язкову прописку паспортів", застосовувався для обліку населення міст, робітничих поселень і новобудов, "розвантаження" їх від осіб, не пов'язаних з суспільно корисною працею і "очищення" їх від "кулаків, карних злочинців та інших антигромадських елементів, що ховаються". Паспорт обмежував свободу пересування громадян, забезпечуючи контроль за громадянами з боку держави. Колгоспники, які були позбавлені права на отримання паспорта, відповідно, були позбавлені права виїздити з села.

4.      1934 р., 8 червня. Запровадження "вищої міри соціального захисту" за зраду Батьківщині, відповідальність всіх дорослих членів сім'ї за злочин одного з них. Покарання для тих, хто знав про намір родича - 2-5 років таборів, якщо не знав - 5 років заслання.

5.      1934 р., листопад. Створення Особливих нарад для спрощення судочинства при покаранні "ворогів народу" і членів їх сімей.

6.      1934 р., 1 грудня. Постанова ЦВК про розгляд справ про терористичні організації і терористичні акти проти робітників Радянської влади: слідство обмежувалося строком в 10 днів, слухання справи йшло без участі прокурора і адвокатів, прохання про помилування не допускалося, вирок про вищу міру покарання здійснювався негайно.

7.      1935 р. Встановлення кримінальної відповідальності, аж до розстрілу, починаючи з 12 років.

8.      1937 р. Постанова від 1 грудня 1934 р. поширювалась на справи про шкідників і диверсантів.

9.      1937 р. Дозвіл ЦК ВКП(б) на застосування у практиці НКВС методів фізичного впливу на "ворогів народу".

№ 3
Мета політичних репресій:

1.      Знищення будь-якої, навіть потенційної, опозиції.

2.      Знищення старої "партійної гвардії", всіх тих, хто міг пролити світло на минуле Сталіна.

3.      Переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верств населення.

4.      Зняття соціального напруження у суспільстві, знищуючи "стрілочників" - представників бюрократичного і партійного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Сталіна та його оточення.

5.       

Завдання для закріплення:

1.      Як правова реальність в СРСР співвідноситься з декларованими правами і свободами в конституції?

2.      Яка економічна, ідеологічна і політична направленість радянського законодавства?

Підсумок уроку

Оцінювання знань учнів

 Дом.завданя (  пар.11    ) , підготувати повідомлення та презентації